Блог компанії Едпро

Зоя Литвин: "Ми вчимо готувати традиційні смаколики до свят, які можна подарувати своїм родинам, влаштовуємо вечорниці на Андрія, водимо козу, влаштовуємо вертеп, щоб учні знали традиції."

блог EdPro, Зоя Литвин, #theОсвітянки, освіта, для вчителів
Святковий випуск з яскравою особистістю, яку активні освітяни дуже люблять) В гостях у #theОсвітянки — Зоя Литвин — українська громадська діячка та підприємниця, голова громадської спілки «Освіторія», засновниця Новопечерської школи та премії для вчителів-новаторів Global Teacher Prize Ukraine.

Зою, завдяки тобі відбулося чимало нововведень, зокрема премія Global Teacher Prize Ukraine охоплює всю спільноту українських освітян. Що мотивує фактично творити реформи в українській освіті?

Мотивація у мене абсолютно прагматична: я люблю свою країну, я комфортно тут почуваюся, я реалізована, і я б хотіла такі можливості для зросту і реалізації мали мої діти та онуки. Найкращий шлях до цього — розвивати освітню сферу. Адже будь-які позитивні зміни, яких країна наразі потребує, можливі лише через освітні трансформації.
Освіта — це єдиний інструмент, який дозволяє ростити нове покоління натхненних змінотворців, що будуть творити кращу версію суспільства, економіки та й загалом середовище. Або, як казав мудрий Нельсон Мандела, “освіта — це найпотужніша зброя, аби змінити світ”.

Безперечно, в моїй діяльності найважливішу роль займає безпосередня робота з вчителями — через підняття престижу цієї професії та розвиток і натхнення вчителів. Адже ключ до змін в освіті — це вчитель. Без учителя жодна, навіть найпрекрасніша реформа не перейде із законопроєктів до класних кімнат.

Ти спілкуєшся з проактивними людьми з цілого світу, вивчаєш освітні тенденції… Яка у нас ситуація, на твій погляд, в загальному зі станом шкільної освіти в країні? Де найслабші місця і як можна покращувати ситуацію?
Якщо коротко, у нас в освіті не все так погано, як іноді здається або як люблять демонізувати медіа. У нас є сильні сторони, на які ми можемо спиратися, щоб зростати. Дві з цих сильних сторін — це відданість вчителів професії, та ставлення родин до освіти дітей як до чогось важливого.
З поганих новин — ми дуже повільно рухаємось. Освітні системи успішних країн увесь час актуалізуються, оновлюються, щоб готувати дітей до завтра, а не до позавчора. І якщо ми також не почнемо цього робити — скоро наші сильні сторони стануть вже неактуальними, і доведеться починати з нуля. А можливості на щось спертися вже не буде.

Слабких сторін декілька. Найперша і найголовніша — це відсутність концепції розвитку освіти. Це стратегічний документ, який має бути прийнятий державою і відображати те, як найближчими роками планує розвиватися країна, які очікування до освіти з боку держави та стратегічно важливих галузей країни. На цю концепцію орієнтувалися б і шкільна, і вища, і позашкільна освіта.

Друга прогалина — це неякісна педагогічна освіта. Те, що я чую від свіжих студентів, випускників, і бачу як роботодавець: дуже часто 4-6 років в університетах дають вже застарілі, неактуальні знання, і не готують до реальної роботи вчителем.
Наприклад, в Україні успішно відбувається реформа «Нова Українська Школа», але навички педагога НУШ досі не відобразили у підготовці шкільних вчителів. Або ж впровадили інклюзію в школі, але багато університетів досі не навчає вчителів працювати з дітьми з особливими освітніми потребами.

Що, за твоїми спостереженнями, найбільше мотивує дітей навчатися? Які талановиті школярі мають шанс отримати грант для навчання у Новопечерській школі, які виділяє ГО “Освіторія”? 
Я не відкрию Америку якщо скажу, що на мотивацію дітей величезний вплив має вчитель. Чим меншою є дитина, тим особистість вчителя та його професіоналізм є важливішими для навчальної мотивації. А от коли учень дорослішає, основну роль вже відіграє його внутрішня мотивація до навчання, яка залежить від численних чинників. Головним з них є оточення. Дуже важливо, чи є в оточенні дитини підлітки, які вважають навчання корисним, чи є в житті дитини якийсь значущий для неї дорослий, який горить своєю справою і сам постійно навчається.

Суть Стипендіальної програми — дати можливість якісної освіти тим дітям, які її потребують, тим, яким школа допоможе розкрити себе і тим, чия участь у шкільному середовищі також буде цінною. Ми в школі ростимо змінотворців, які завдяки нам матимуть натхнення і всі необхідні інструменти, щоб творити кращу версію суспільства і кращу версію себе щодня невеличкими кроками. Дуже важливо розуміти, що це вміння жодним чином не залежить від шкільних оцінок, тому коли ми розглядаємо потенційних учасників Стипендіальної програми, ми шукаємо не лише академічно обдарованих учнів, майбутніх науковців чи дослідників. Абсолютно на тому ж рівні за важливістю для нас діти, що мають соціальні, творчі або спортивні здобутки.

Наприклад, у нас вчиться юний кандидат в майстри спорту з плавання та чемпіонка Європи серед юніорів в гольфі. Є учні, які активно займаються дослідницькою та науковою діяльністю. Наприклад, серед першого нашого випуску є стипендіат, який отримав грант на навчання в університеті Техніон, а по поверненню з Ізраїлю заснував в Україні свій стартап, який допомагає лікувати онкозахворювання, підлаштовуючись під конкретного пацієнта та перебіг його хвороби. Є також діти з інших міст, дуже велика кількість з них займається волонтерською або іншою соціальною діяльністю. Одна стипендіатка об'єднала студентів свого містечка і створила справжній волонтерський хаб! А ще для нас важливо підтримувати культурну інтеграцію, тож цього року ми запропонували стипендіальні місця для дітей родин переселенців.

Як обираєте вчителів, які працюють в Новопечерській школі, що є важливим? 
Хотілося дати відповідь на це питання в трьох пунктах, але вибір вчителя — то завжди вибір серцем. Буває, нібито в резюме все ідеально, але є розуміння — це не “наш” кандидат, і він не розкриється в середовищі нашої школи.

Але якщо намагатися критерії систематизувати, то основних — чотири.
Перший — це бажання навчатися і бути невгамовним новатором, який отримує задоволення від пізнання нового. Другий критерій ми також шукаємо і в дітях та родинах, з якими працюємо. Це здатність довіряти тим, з ким працюєш, тим, кого навчаєш, і взаємоповага до всіх учасників шкільного середовища. Якщо ці три складові є, то все решта вже дрібниці, які не є критичними. Дуже важливим також є розуміння, чому людина хоче саме до нас. А одним з фільтрів є навчання перед початком нового року. Якщо вчитель від нього натхненний та окрилений, і “ручки чешуться” від бажання впровадити все на практиці — значить, у нас буде чудова співпраця.

Про новорічні традиції ще хочеться запитати) Які з традицій важливі для дітей і дорослих у родині, а також як можна у школі відзначити це свято?
Безперечно, ми в родині святкуємо Новорічні та Різдвяні свята, хоча про деякі я дізналася в дорослому віці. Наприклад, до мене в дитинстві в Києві ніколи не приходив Святий Миколай. Про свято Маланки чи Андрія я також не знала. Думаю, для кожної людини важливо знати своє коріння, своє культурне ДНК і пишатися ним. Тому і в родині, і в школі, українські новорічні святкові традиції абсолютно доречні, і в Новопечерській школі ми їх відродили.
До наших учнів приходить Миколай, ми вчимо їх готувати традиційні смаколики до свят, які можна подарувати своїм родинам, влаштовуємо вечорниці на Андрія, вводимо козу, влаштовуємо вертеп — щоб учні знали, що традиції — це весело і це частина їхнього “я”


Статті Рубрика #theОсвітянки