Галина Пирин: "Перемога — лише тимчасовий ефект, який потребує постійного підтвердження, найбільш важливим є самоаналіз, усвідомлення власної місії та її прийняття."

Фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2018, директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників Долинської міської ради Івано-Франківської області, учителька англійської та німецької мови, організаторка освітянських конкурсів “Шкільне реаліті”, “Освітянський оскар” Галина Пирин ділиться у рубриці #theОсвітянки важливим зі свого життя та досвіду.
Пані Галино, чому обрали сферу освіти і як від учителя перейшли до того, хто об’єднує, навчає та надихає освітян?Осінь — дивовижна пора, яка для кожного карбує особливі спогади. У моїй скарбничці вражень є один такий життєтворчий: на городах якраз збирали врожай, під вечір, як тоді було щодня, в селі вимкнули електроенергію. У мене було особливе завдання: вирізати такого розміру отвори у брукві (кормова культура), щоб помістилася свічка. З тими handmade підсвічниками мене взяли з собою. Йти було дуже близько: через хвіртку — і на місці. Коли двері відчинили, ми потрапили до пункту призначення — сяйво свічок надавало особливого значення кімнаті та всім, хто в ній перебував. Важко вгадати, що відбуватиметься далі… Насправді це був шкільний кабінет і залишилося всього кілька днів до творчого звіту школи (популярний районний конкурс-огляд гурткової роботи). Увечері з учнями проводиться репетиція. Мій Тато завзято перебирає на баяні потрібні нотки, а дівчата старших класів співають, мов соловейки…
Це були важкі 90-ті, мені було років 8 тоді.Тією репетицією батько порушував усі можливі закони, це тепер я добре усвідомлюю, але, мабуть, то найбільш яскравий спогад, який вражає кожного разу. Стільки відданості та любові до роботи в нього було… 
Я виросла в такому середовищі. І в пам’яті можна перебирати мільйони щемливих митей, проте, не одразу усвідомлювала, що це також і мій шлях, який розпочався з викладання в коледжі. То була стихія: я не жаліла ані часу, ані сил для того, щоб студенти отримували задоволення від наших з ними спільних пар. Але життя схитрувало так, що одного разу довелося померти в ролі викладачки… Проте тільки для того, щоб народитися в новій стихії. Історія продовження: молода, нічого не знає про школу, прийшла з коледжу й опікуватиметься учителями іноземних мов… Це було важке становлення і довелося докласти чимало зусиль для того, щоб заслужити рейтинг. Але то не марно, бо я народилася знову — і робота з учителями в методкабінеті приносила ще більше задоволення. Однак і це "кіно" для мене тривало не довго.
 Незабаром я очолила відділ методичного забезпечення, який згодом став центром професійного розвитку педагогічних працівників. Моя роль зараз полягає в тому, щоб надихати педагогів, знаходити саме ті точки на їхньому кар’єрному шляху, які дозволяють розкрити сутність і особливість кожного з них.

Коли вдається підібрати кодове слово, емоції важко вкласти у рядки, їх треба просто відчути одного разу, щоб захотілося переживати знову і знову.

“Шкільне реаліті”, “Освітянський оскар”... Де берете ідеї та мотивацію на створення конкурсів для українських освітян? І що найбільше запам’ятовується з таких активностей?
ВЧИТЕЛІ ТАКИ ВАЖЛИВІ! Та й не тільки вчителі, а цілі учительські сім'ї, адже ми мали змогу відвідати одну з доленосних подій нашим family-складом. Описати Global Teacher Prize Ukraine 2018 складно навіть полімовно))) Той день, як power bank, зарядив на цілий рік. Емоцій було дуже багато, але найголовніше, що вони справжні та щирі. Кожен учитель почувався впевненим, успішним і потрібним. Всі промови на церемонії щоразу підтверджували ці малознайомі відчуття. І як приємно, коли організатор премії Оленка Северенчук знає моє ім'я, коли я можу висловити подяку Наталії Мосейчук, коли тематична магія згори шепоче, що сьогодні — НАШ ДЕНЬ. Я безмежно і щиро вдячна Зої Литвин та Освіторії за таку можливість.
Я зрозуміла, що в тренді "освітній рок" і не варто уникати своєї особливості. З того часу я щаслива, що пірнула в цю хвилю, бо цей спогад — яскрава блискавка усвідомлення того, для чого в нашому житті турніри (конкурси).

Як було до і що було після — це наче різні серії гостросюжетних серіалів))))))))))))))) Так, саме ті емоції народили шалену ідею робити щось глобальне, створити щось таке, що об’єднає усіх. Через тиждень з’явилося «Шкільне reality» (Всеукраїнський навчальний серіал). Першочерговий задум був таким: мінікіно, яке знімають учні з учителем в різних куточках України, сюжет наскрізний: один персонаж з різними обличчями в кожній серії й обов’язкова учительська лінія в кадрі: частини уроків чи навчальних проєктів тощо. Тоді я уявити не могла, що це не обмежиться одним сезоном і розшириться до масштабу 22 українських областей.

У рамках участі в «Школі освітніх управлінців» (Освіторія+Києво-Могилянська Бізнес-Школа) мені запам’яталися слова Світлани Олексюк, директорки Київської школи №5, яка сказала, що головне бути в тренді, адже думки з’являються постійно, якщо знаходитися в правильному середовищі.«Освітянський оскар» (конкурс професійної майстерності серед педагогічних працівників трьох територіальних громад Івано-Франківщини) — ще один проєкт, який триває другий рік поспіль і має на меті виявлення та підтримку творчої педагогічної діяльності педагогів.

Цьогоріч бюджет конкурсу становив 150 000 гривень і складався виключно зі спонсорських внесків. Це свідчить про усвідомлення суспільством важливості Учителя і дозволяє зробити висновок, що ми рухаємося у правильному напрямі.Так, для мене головним є післясмак або те, що карбується в пам’яті. Перемога — лише тимчасовий ефект, який потребує постійного підтвердження, найбільш важливим є самоаналіз, усвідомлення власної місії та її прийняття.

Нас часто запитують: де вчителю взяти гроші на те, що він хоче впровадити в школі? Які найдієвіші методи ви б порадили. От плавно ми й підійшли до тієї проблеми, яку зазвичай вважають найбільш важливою. Коли я зустрічаюся з будь-якою аудиторією педагогів і запитую, що вам болить найбільше, щоразу отримую одну і ту ж відповідь: фінанси. Планів багато, та втілити неможливо через брак коштів. Очікування тривають роками, а іноді десятиліттями й це призводить до того, що прірва стає все глибшою, а можливості її подолати меншають щохвилини. Я не знаю універсальному рецепту чи дієвого методу для пояснення того, де брати кошти, оскільки в процесі пошуків фінансування будь-якої ідеї я пишу тисячі листів міжнародним і українським організаціям, лідерам думок, представникам бізнесу тощо. Звісно, більшість відмовляється, але завжди вистачає меншості, яка допомагає втілити задумане і надихає на нове. Для мене основна проблема полягає в тому, щоб правильно підкреслити акценти й непомітно загримувати нюанси. Без цих протилежностей будь-яка ідея набуває кольору буденності. Ну і мабуть, не варто витрачати своє життя на те, щоб шукати винних у всіх бідах людства. Я з тих, хто вважає, що світ можна змінити, якщо робити хоча б якісь кроки, а не жити в постійному очікуванні.

Тому пробуйте, колеги, докладайте зусиль, детально аналізуйте всі труднощі і йдіть вперед, адже це — універсальний спазмолітик.
П.С. Окреме дякую Наталії та Андрію Табачиним, які фінансово підтримують нас і це мотивує, додає сили прямувати вперед і робити обставини навколо нас гнучкими.
Рубрика #theОсвітянки. У сфері освіти працює дуже багато жінок. І вони точно мають чим поділитися з батьківською та освітянською спільнотою. На актуальні теми спілкуємося з освітянками — саме Тими, хто професіонали у цій сфері та знає не тільки про вершину айсберга, а й усі підводні камені. Приємно дізнатися, які вони люди, що люблять, чим живуть. Живі думки, важливі питання, наболіле і чудовий досвід, яким так хочеться поділитися... Нова рубрика для широкого кола читачів. Автор ідеї: cпівзасновниця компанії EdPro Наталя Табачин. 
Компанія EdPro — український виробник обладнання для освіти, зокрема інтерактивних панелей EdPro, набору для проведення лабораторних та демонстраційних робіт з курсу електрики та магнетизму в школах Amperia EdPro, дистриб’ютор 3D-принтерів Snapmaker та програмного забезпечення mozaBook, видавець інтерактивних книг та методичних посібників. EdPro — щасливі люди, команда професіоналів. З нами — надійно!