Антоніна Макаревич: «Громадянська освіта — це той компонент, яким має бути просякнутим буквально наскрізно весь наш освітній процес».

Антоніна МакаревичЗаступниця керівника з питань профільної середньої освіти в Офісі впровадження НУШ при МОН України, авторка подкастів "Вчися вухами" у ГО "Вчися", авторка курсів з історії та громадянської освіти у Всеукраїнській школі онлайн, авторка підручників і посібників з історії

Антоніно, розкажіть, яким є ваш шлях в освіті, адже ви спробували себе в різних напрямках? Яка діяльність вам імпонує найбільше? Мій перший педагогічний досвід — викладання балету для маленьких дітей. Я була зовсім юна, а моїми ученицями були трирічні діти. Це був краш-тест мене як педагога. Не так важливо, що саме ви викладаєте, — важливе питання взаємодії. Я викладала балет, а паралельно навчалась на історичному факультеті університету Шевченка. Потім я вступила до аспірантури й під час написання дисертації вже викладала магістрам в університеті. І це був дуже хороший досвід: я сама розробила програму курсу, готувала матеріали. А потім з'явилися школа, музей Ханенків і підручникотворення. Справді, я спробувала себе вже в багатьох ролях.Та в усіх цих ролях я дуже люблю спілкуватися з учителями. Йдеться про творення спільноти, підтримку, надання різноманітної методичної допомоги й матеріалів, обмін досвідом. Це найдієвіший аспект, коли ми справді спільно напрацьовуємо моделі й досягаємо успіху. Цей досвід взаємодії змінює і розвиває нас: після розмови ми виходимо іншими, з кращим розумінням, що і як працює. Ця взаємодія є найціннішою, як на мене.Робота над реформою старшої профільної школи та її впровадженням — це інший аспект. Він складний і, як може здатися, на перший погляд, не дуже привітний та дружній до вчителів. Адже всім учителям доведеться змінювати звичні практики. Насправді ж реформа дає багато можливостей і свободи дій учительству. Тому з цієї позиції я теж намагаюся допомагати й підтримувати освітян, бо розумію виклики професії. Зараз ми спільно напрацьовуємо моделі того, як працюватимемо з 2027 року. 

Війна змінила кожного. Як змінилися ви? Адже за час повномасштабного вторгнення кожен знайшов якусь силу, адаптувався, щось змінив, якісь переосмислення відбулися.Війна і широкомасштабне вторгнення кардинально змінило моє життя. І особисте, бо чоловік у Збройних Силах України, і професійне. Це абсолютно не той формат нашого життя, який ми мали раніше. Я зараз багато часу приділяю саме робочим питанням. Це також спосіб відволіктися, відчути свою корисність і робити свій внесок у перемогу тими зусиллями, на які я здатна.Не можу сказати, що задоволена тим, як у мене все відбувається, на 100%. Не можу сказати, що мені вдалося знайти ідеальний баланс. Ні. Я досі в пошуку цього балансу: work–war–life balance. Буває, мені просто хочеться плакати — і я плачу.
Ваші побажання нашим читачам, освітянам, дітям, батькам. Я бажаю нам усім насамперед перемоги України. Я бажаю нам усім вірити та не здаватися морально. Бажаю дочекатися нашої перемоги. Це най-най-найголовніше.