Школа “Ранок” — безпека, лідерство та любов до книг

Інтерв’ю про діджиталізацію та навчання у найкращій приватній школі Харкова.

Відвідини школи “Ранок” у Харкові планували давно. Цього вересня це вдалося. Провели тренінг для вчителів, розпитали, чим живе школа. Як налагодили навчання в умовах карантину, хто такі лідери "по-ранківськи" і чому це пріоритет в сучасній освіті... Навіть дізналися методи, як навчити дітей любити книги. От так буває, що їдеш подивитися на інноваційну школу з інтерактивними панелями в кожному класі, а дізнаєшся і про суперновинки, і про найемоційніші тонкощі вчителювання.

"Головне з умінь успішної людини — навчатися протягом усього життя."

Віктор Круглов

Вікторе, чи дійсно на створення школи “Ранок” вас надихнула донька?
Насправді я як керівник видавництва “Ранок” в царині освіти працюю дуже давно і бачу з усіх боків ситуацію в освіті. Багато хто каже, що у нас погана освіта. Дійсно, багато чого потрібно змінювати. І я вирішив це зробити. Тому що, коли донька йшла у перший клас і я шукав школу та вчителів, у яких вона буде навчатися, зрозумів: те, що я хочу, не дуже підходить.
Моя ідея та мрія — зробити не тільки інноваційну школу майбутнього, а повноцінну школу для щасливих дітей та вчителів, куди з задоволенням приходять батьки з щасливих родин. І на прикладі нашої школи залучити інші заклади освіти, залучати інших педагогів, щоб школа стала центром розвитку для освітян в регіоні. А зміна освіти в усій Україні — це моя мрія:) І, мабуть, це місія команди школи “Ранок” та нашого видавництва.

Віктор Круглов
Засновник школи "Ранок"

Як ви втілюєте цю мрію у школі разом з колективом?Ми любимо робити багато всього різного, експериментувати. Навіть батьки кажуть: нам все подобається у вашій школі. Розповідають, як діти планують раніше заснути, щоб швидше прокинутися і бігти до школи. А деякі батьки кажуть, що все класно, але занадто багато нововведень. Ми дійсно хочемо застосувати багато новинок. Але це не просто з голови взято — чимало методик і технологій уже апробовані в естонських, сінгапурських, фінських школах. Звичайно, це не можна взяти і перенести на наш український ґрунт просто так, адже у нас менталітет відрізняється, але є багато речей, які дуже добре підходять для наших дітей. Ми виховуємо дитину-особистість, яка повинна приймати рішення і вміти бути відповідальною за себе та свої вчинки. У звичайній школі такого майже немає. Тут дуже жорсткий розклад, за яким дитина вчиться. Якби дорослий проходив цей шлях, коли все розплановано зранку до вечора, то він би почувався не дуже добре. Тому ми й вводимо уроки на вибір, і пояснюємо батькам, що не треба сюди вмішуватися. Саме дитина повинна вибирати: на математику піти чи на театральне мистецтво. У початковій школі ми дуже багато уваги звертаємо на будування фундаменту зі знань. Знання — основа майбутньої освіти. У старшій школі все більше зміщується у бік soft-скілів. Усі говорять про те, що потрібний емоційний інтелект та критичне мислення, медіаграмотність й такого плану знання. Але мало хто у цьому напрямку щось робить. Ми цього року плануємо дуже багато проєктних робіт, щоб діти могли використовувати знання з різних наук на практиці. Ми хочемо, щоб діти знали фінансову грамотність, розуміли, як працюють державні органи влади та виборча система. Крім курсів на вибір, ми ще запроваджуємо для школярів зустрічі з відомими бізнес-тренерами.  Дуже багато сил вкладаємо в діджиталізацію школи. У нас є спеціальний застосунок School Pains — на кшталт електронного журналу, але там є і зворотний зв'язок з учителями та з батьками. Також у нас дуже якісні технології. Ми працюємо з інтерактивними панелями EdPro, обладнали всі класи.
Чому ви зробили такий вибір? Адже для власників це досить вагоме капіталовкладення.У перший рік ми закупили панелі не в усі класи. І у нас в школі почалися такі суперечки між вчителями, коли вони зрозуміли всі можливості цих приладів та використання інтерактивного контенту, тестів, відео. Почалися мало не бійки за те, хто в якому класі буде викладати. Адже клас без інтерактивної панелі зовсім не такий привабливий та функціональний, як із нею.Це дуже заходить дітям. Ми всі розуміємо, як діти захоплені гаджетами. Як до цього ставитися? Можна дискутувати, але ми живемо у 21 столітті й без сучасних технологічних засобів навчання — нікуди. Тому ми використовуємо електронний контент і видавництво “Ранок” з радістю співпрацює з EdPro, готуємо електронні підручники. Головне, що дітям це подобається. І ми прагнемо зацікавлювати дітей. От навіщо йдуть уроки на вибір або із застосуванням суперобладнання? Головне з умінь успішної людини — навчатися протягом усього життя. А як навчатися? Тобі це має подобатися. Хто вміє здобувати нові знання, точно буде успішним. Наші бабусі могли працювати протягом усього життя на одній роботі чи посаді. А зараз світ так змінюється, що ми не знаємо, які професії будуть не те що, у майбутньому, а й навіть за якихось 10 років. А діти ж за цей час закінчать школи.
Кажуть, що для сучасних дітей є викликом полюбити читати книжки... Оскільки у команді нашої школи є багато людей, що вийшли з видавництва “Ранок”, то у нас уже є культ читання. У молодших класах дітям читають перед прогулянкою, у середніх класах діти читають і розповідають про своїх улюблених героїв, пишуть про них твори. У нас є окремі бібліотеки в молодшій та середній школі. Ми розуміємо, що без читання та сучасних технологій дитина не може розвиватися. От зараз ми записуємо інтерв’ю в бібліотеці — ви бачите, що діти сюди приходять, вибирають книжки і, що для нас є дуже важливо, діти свої улюблені книжки приносять також до бібліотеки. Навіть такі змагання влаштовуємо: хто принесе улюблені книжки й розкаже про них іншим дітям? Це спрацьовує набагато краще, ніж книгу буде рекомендувати дорослий. Коли це каже дитина, то її друзі уже стають в чергу, щоб прочитати цю книгу.

Чому головною метою школи ви обрали виховання в дітей лідерських якостей? Людина з лідерськими якостями не обов’язково буде командиром у своєму середовищі. Це означає, що дитина, молода людина у майбутньому, може брати відповідальність за свої вчинки, розуміти, як працювати в команді та дотримуватися своїх цілей. Хто такий “лідер”? Це не означає, що він йде попереду когось. Це той, хто може організувати людей навколо, але насамперед, — себе. І порівнювати свої досягнення треба лише з власними. Важливе самооцінювання і самопізнання. Навчити цьому дітей — це також уміння справжніх лідерів. Не той, хто горлопанить на трибуні є лідером, а той, хто працює над собою. Таким є лідерство у нашому розумінні.

"Усі вчителі задоволені, прийшли з величезним “рюкзаком” знань 1-го вересня."

Лілія Назаренко

Розпочнемо розмову з приємного, розкажіть, що вам найбільше подобається у вашій роботі та що мотивує щодня приходити в школу?Я маю досить великий педагогічний стаж — 25 років працювала у державному навчальному закладі. Але, пропрацювавши у школі “Ранок” рік часу, відкрила для себе багато нового саме у баченні, як може розвиватися звичайний учитель. Той набір тренінгів та курсів, які пропонує адміністрація школи, відкрив для мене величезні можливості для росту. І звичайно, маючи можливість порівняти, що було і що дає ця школа, розумію, які можливості сьогодні є у кожного вчителя.Технічна база, яка забезпечує проведення уроків хімії, фізики, — це й інтерактивна панель EdPro, й досить прогресивна лабораторія з хімії та фізики, яка була придбана минулого року. Тобто є все, для того, щоб дитина працювала руками, а вчитель міг донести матеріал на високому освітянському рівні.

Лілія Назаренко
Вчитель хімії, фізики та завуч середньої та старшої школи "Ранок"

Яким у вашому розумінні є ідеальний урок і як ви його проводите?Що таке ідеальний урок? Для кожного вчителя, це, мабуть, велика утопія, але ми маємо до цього йти. Для мене це задоволене обличчя учня, це щастя, яке підіймає мене, як кульку на хмаринку. І бачити щасливі очі дітей, коли вони в кінці уроку з подяками, а я чую: “Я за цей урок зрозумів стільки, скільки до цього взагалі не розумів.” 
Ви знаєте, у мене бувають такі моменти, коли 2-3 дітей “вішаються” мені на плечі й кажуть: який класний урок! Як побудувати таке заняття?З мого педагогічного досвіду, підготовка має бути до кожного уроку. Експромт — це не для ідеального уроку. Тут має бути підготовка, вимагається пошук матеріалу, який є цікавим сучасному учневі. Адже ми повинні інтегрувати інформацію. Ту, дитину, яку я навчала 10 років тому й та дитина, яка на моїх уроках цьогоріч — це зовсім різні покоління. Це інші діти. Відповідно, той освітній контент, який ми можемо пропонувати зараз, — це уже інший процес. Зараз набагато більше візуального матеріалу. А вже потім дитина починає читати, шукати, запитувати, формувати свою думку.
Ви користуєтеся інтерактивними панелями й програмою mozaBook?Мені як вчителю хімії й фізики в цій програмі імпонує те, що тут є симулятори лабораторій. Це програми, які допомагають провести практичні заняття там, де, наприклад, застосовується досить агресивне середовище у хімії або коли потрібно представити модель, якої немає у наявності, на фізиці. В той же самий час ми виконуємо навчальну програму і зацікавлюємо дітей, бо візуалізація допомагає глибше зрозуміти матеріал на рівні отримання навички, яка закріплена уже конкретною дією.
Школа “Ранок” декларує для вчителів творчу самореалізацію, заохочення педагогічного розвитку. Розкажіть, як це відбувається на практиці?Моя задача як завуча — перш за все допомогти у координації цієї роботи. Ми користуємося матеріалами державних закладів, які зараз працюють в області для підготовки й перепідготовки вчителів в області: Харківська академія неперервної освіти і зараз у нас велика кількість курсів відкрита в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна. Але ті моменти навчання, які застосовують в нашій школі, вимагають трохи інших підходів. Перш за все, це тренінги, на яких ми вчимося мотивувати учня, відпрацьовуємо, як працювати у команді, як організувати роботу в групі, як побудувати урок у форматі критичного мислення для того, щоб відпрацювати й закріпити навички. У нас всі вчителі вийшли на роботу 17-го серпня. Включно до 30-го числа у нас щодня були тренінги: про мотивацію, про роботу з дітьми з особливими освітніми потребами, командотворчий тренінг. Ми провели конференції між вчителями, поспілкувалися і пропрацювали ці напрямки у своїй діяльності. Ми розставили пріоритети розвитку проєктних напрямків, STEM-освіти, робототехніки. Ми визначилися з тим, які задачі ставимо на цей навчальний рік. Тому що без стратегічних підходів, без планування ми не зможемо системно працювати. Все це було забезпечено як зовнішніми тренінгами, так і власною командою психологічної служби. Усі вчителі задоволені, прийшли з величезним “рюкзаком” знань прийшли 1-го вересня.
А чому ви обрали професію вчителя?Це пов’язано з моєю вчителькою фізики Ольгою Григорівною Литвин. Уже на той час, коли я ходила в школу, вона була заслуженим вчителем України. У мене аж голос задрижав від згадки… Це вчитель, який заклав любов до фізики у моє серце так, що коли я викладаю свій предмет, то я “горю” і “запалюю” дітей:)  До речі, вона навчала мого сина з 7 до 10 класу фізики. І вже стільки років минуло, а він мені часом каже, якби не Ольга Григорівна, я б ніколи не любив так фізику. І от дійсно, я полюбила фізику, моя дитина полюбила і дай Боже, щоб такі вчителі зустрічалися на шляху усім дітям.
Уявляєте, що про вас хтось з ваших учнів буде так розповідати через певний час?Так, це було б класно, і повертаючись до Ольги Григорівни, я часто думаю: ну не вигоріла ж людина! Їй зараз під 80 і вона не почувається спустошеною. Я вважаю, що є люди, покликані бути педагогами.

"Одразу повідомляємо вчителю, який приходить у колектив, — необхідно навчитися користуватися новітніми засобами, адже це майбутнє."

Анна Якубчак

Як у вас розпочався новий навчальний рік і як ви готувалися до навчання в нових умовах, коли введений карантин.По-перше, нас не лякає карантин. Ми — школа, яка не боїться. Ми створили усі належні умови, щоб працювати. Було багато запитів від батьків. Вони дзвонили, запитували, що і як буде. У початковій школі ми створили усі необхідні санітарні умови. У нас в школі є все, що необхідно: санітайзери, маски, контейнери. У нас — безпечно.Навчальний процес побудований без особливих змін. Ми розділили дітей, щоб вони у їдальні не перетиналися великими групами. Зараз у наших класах по 12-14 учнів. Це дозволяє нам виконувати вимоги для безпеки.
Які саме зміни ви ввели у проведенні уроків?Важливо те, що ми запровадили уроки на свіжому повітрі. У молодшій школі є предмет “Я досліджую світ”. Учителька проводить ці уроки в парку. Діти отримують завдання, наприклад, у конвертиках знаходять “шпіонські” ігри. Викладач підходить до цього дуже креативно, а дітям подобається цей час у парку чи на пришкільному подвір'ї. Тому фізкультура, малювання може проходити надворі. Ми збільшуємо кількість уроків, які можуть відбуватися поза класним приміщенням.У старшій школі ми запровадили модельно-блочний підхід до навчання. Найкраще це підходить для 9-11 класів. Це така парна система, коли предмети не один за одним, а одночасно або блоками по 3 базових предмети. 

Ганна Якубчак
Директорка школи "Ранок"

Це дозволяє оптимізувати навчання, бо ми змінили час перерв, щоб діти виходили на подвір'я і були більш активними фізично. Наш вчитель фізкультури під музику організовує флешмоби. Запроваджуємо з психологом уроки щастя, хвилинки гумору, які наша психологічна служба розробляє спеціально для дітей. Також у 5-8 класи ставимо такі парні уроки, щоб діти потрішки звикали до модульного навчання.
Розкажіть, що з дистанційним навчанням. Чи ви готові впроваджувати такі уроки, якими програмами користуєтеся, який контент дітям даєте? Як загалом виглядає дистанційка у школі “Ранок”?У березні через карантин ми перейшли в онлайн, все ж це було більше віртуальне навчання. Адже ми розділяємо дистанційне та віртуальне навчання. Це різні речі. І дистанційна форма навчання у тому форматі, як вона повинна існувати, вимагає від дітей самоконтролю, відповідальності, тайм-менеджменту. На жаль, учні ще не привчені до цього і не дуже готові. Коли ми опрацювали цей пласт роботи, зробили такі висновки: є плюси й мінуси, ми знаємо, які напрямки та вміння дітей необхідно розвивати, щоб впроваджувати дистанційне навчання. Діти класно виконують завдання, але коли потрібно сісти та розписати розклад на день та організувати себе, з цим вже важко. Зараз ми запрошуємо тренерів, які розповідають, як організувати свій тиждень, проводять мотиваційні тренінги, розповідають про колесо життя. Усе це ми взяли до уваги.Навесні у нас була віртуальна школа: в реальному часі відбувалися уроки онлайн за нашим розкладом. Так ми перейшли 60% в онлайн, а 40% — на самостійне опрацювання. Користувалися Google Classroom, швидко адаптувалися і було досить зручно працювати. Вчителі викладали багато матеріалу: відеолекції, презентації, онлайн-ресурси. Був вихід через Google Meet, до цього звикли й так працювали. Програмою mozaBook користуються як основною, до цього кожен додавав, кому що необхідно.Зараз у нас є власна навчальна платформа. Вчителі уже розробляють свої модулі з відеолекціями та всіма необхідними матеріалами для дистанційного навчання від лекцій до практичних завдань. Повний навчальний пакет ми будемо розміщувати на цій платформі. І також будуть онлайн-заняття з учителями.
Як ви мотивуєте вчителів у вашій школі, щоб вони були готовими і працювали над власним розвитком й освоєнням новинок?Усе йде від особистості. Якщо я прийшла до вчителів і розповідаю, як я користуюся панеллю, ділюся з ними цим емоційним запалом і практичним досвідом… Так, тут не може бути такого варіанту, що one, two, tree —і вже все готово. Але коли ви в цьому працюєте, то з кожним кроком стає легше й легше. Далі, що для вчителя найважливіше? Це відгук дітей. Коли я приходжу у клас як вчитель і бачу, що діти навчаються з інтересом, у них зростає мотивація, а потім є й результати цього навчання. Тому мотивуємо власним особистим прикладом. І це вимога школи, адже наша школа — інноваційна. Тому ми одразу повідомляємо вчителю, який приходить у колектив — необхідно навчитися користуватися новітніми засобами, адже це майбутнє.
З якими викликами ви стикаєтеся у щоденній роботі? Коли я почала працювати директоркою, то слово “виклик” стало для мене звичним, що трапляється чи не щодня. Хочу навести такий приклад: коли дзвонить телефон, у нас є дві опції — прийняти або відхилити. Для мене виклик — це завжди прийняти, бо це розвиток. І якщо він є кожного дня, бо це ж робота з педколективом, з учнями, з батьками, і поза цими трьома напрямками є ще багато всього. Гнучкість необхідна у роботі з усіма.
Які ресурси ви використовуєте для самонавчання? У нас в школі такий підхід: ми вчителів навчаємо й працюємо над саморозвитком. Коли вчитель навчається, розвивається, його учні це відчувають і їм з ним цікаво, як і вчителям зі своїм керівництвом. У нашій школі кожен вчитель зареєстрований щонайменше на 5 освітніх сайтах, найчастіше користуємося матеріалами на Prometeus, На урок, Всеосвіта. Якщо я стикаюся у роботі з темою, яку мені потрібно вивчити, шукаю тематичні статті, курси чи вебінари на онлайн-платформах. Тут така внутрішня вмотивованість спрацьовує: якщо ти хочеш пізнавати та розвиватись, то знайдеш свій ресурс. А ще цьогоріч я вступила до університету й отримую другу вищу освіту з управління освітою.

Який керівник приносить успіх своїй школі?Для мене як для керівника найважливіше — почути кожного у колективі. Коли ми збираємося у нас в залі, важливо, що ми можемо спілкуватися, ділитися досвідом. Треба бути відкритим і не ховати те, що у тобі є. Якщо ти палаєш, то передавай цей вогонь іншим, тим, хто захоче це узяти. Це може бути на 5-хвилинній розмові з учителем у коридорі. Я сьогодні прийшла і питаю в колег, чи користуєтеся технологією Whole Brain Teaching? Бачу, вони так дивляться, за три хвилини розповіла все основне. Бачу, англічани відразу почали це робити. Нехай вони це вводять поступово, але як побачать перші результати та віддачу дітей, їм захочеться цю методику освоїти досконало. Тому просто потрібно надихати, мотивувати, показувати, як це застосовувати. Школа — це не конвеєр, який випускає дітей. Тут має бути адміністрування, менеджмент й порядок, чітке делегування повноважень. Але я як директор свою основну місію бачу в тому, щоб давати запал, енергію, відчуття і впевненість у тому, що ти займаєшся улюбленою справою, що в тебе виходить. І діти — це наш найкращий результат.

Що залежить у розвитку дитини від школи, а що від батьків? Це критичне питання. Багато батьків повністю покладаються на школу. Буває говорять: “Я здав дитину в школу і все”. Я кажу: “Це не рефрижератор, не якийсь склад, ви не можете здати дитину комусь на виховання”. Дитина починає свій розвиток з родини. І коли приходять батьки з дітьми на співбесіду, ми запитуємо, що вони очікують від школи. Я пояснюю, що ми працюємо у такому трикутнику: школа — батьки — діти. Все починається у родині. Фундамент закладається батьками. У нас також є цінності у школі. Якщо ви їх підтримуєте, тоді ви з нами. Якщо будете вдома робити домашнє завдання за дитину, то ми не порозуміємося. Я інколи жартую: ви будете покарані, якщо будете так робити, бо це шкода, якої ви завдаєте своїм дітям.Це співпраця, це цінності, які ми транслюємо і батьки, які приходять, їх розділяють або ні. І якщо ми не сходимося, тоді виникають конфлікти. Якийсь час вони ще тримаються, вони бачать, що ми прагнемо, щоб дитина мала право голосу, щоб вона обирала, а батьки їх хочуть пестити, сопельки витирають, шнурки зав'язують за них. Не треба цього робити. Від школи залежить, наскільки ми допоможемо дітям навчитися вчитися. Ми показуємо їм, як добувати знання і навіщо це робити. А якщо вони будуть розуміти, що є знання, яке можна опанувати і в мене буде навичка, то я бачу в цьому сенс. Це завдання школи. А батьки більше формують духовний пласт дитини. Цінності, які є в родині, залишаються у дитині.