Дякуємо за підписку!
Ми надішлемо вам оновлення сайту листом
Проєкт EdPro стартував у квітні 2017 року. Яким був наш перший рік? Однозначно — насиченим та цікавим.Ми почали з поширення інтерактивних панелей та навчального ПЗ світового рівня в українських школах і занурилися в освітню сферу з головою.
За кожним з цих показників чимало зусиль, спроб, ідей і самовіддачі цілого колективу. Ми багато навчились і навчили інших. Запустили цікавий конкурс для школярів #SuperUrok і отримали понад 80 зареєстрованих команд, де учні з вчителями створювали матеріали та працювали на рівних. Ця ідея об'єднала півтисячі школярів та вчителів міста Львова! Організували двотижневий Вебінар для вчителів і вже за перший день його проведення отримали 800 зареєстрованих учасників з цілої України.
І зараз найкраща нагода ближче познайомитись з людьми, які реалізовують такі цікаві проєкти й почути, яким був цей рік для кожного в EdPro.
Я зрозумів, що з бажанням та працею можна зробити найбільш божевільні проєкти, здійснювати ідеї, які ти раніше не робив, в індустріях, з якими ніколи не співпрацював. Ми впливаємо на те, що є навколо нас і якщо щось не влаштовує, потрібно взяти та самому це змінити!
Андрій Табачин, співзасновник компанії EdPro
"Для мене цей рік був етапом "дорослішання в бізнесі". Побудувати з нуля весь ланцюжок постачання та реалізації товарів, навчитись на рівних конкурувати в prozorro, пройти численні процедури сертифікації, навчитись оперативно працювати в умовах абсолютної абсурдності валютного регулювання ЗЕД в Україні, стати значним гравцем на ринку — ось лише кілька основних викликів, які нашій команді вдалося подолати в цьому році.Досить швидко стало очевидно, що є лише два шляхи: намагатись бути найкращими в тому, що ми пропонуємо ринку або зайнятись чимось іншим. І ми обрали перший шлях. Десятки тисяч кілометрів з презентаціями по країні, сотні персональних демо від звичайних вчителів до перших осіб держави, участь у десятках спеціалізованих івентів, залучення до Ради експертів з розробки майбутнього законодавства у сфері освіти — це ті результати нашої команди, якими я особливо пишаюсь.Нам лише рік, а маємо так багато про що розповісти. Наші діти та плани ростуть, у нас народжуються нові діти та плани, і той факт що "українські реалії" та різні "життєві ситуації" не придушують наші амбіції, мене надихає," — Юрій Табачин.
"Найсвіжіші та найсильніші враження у мене все ж таки від конкурсу #SuperUrok. Коли ми починали планувати його підготовку, нам часто говорили, що у школах мало зацікавлених серед вчителів, що учні вчитися не хочуть. Наш експеримент показав зовсім інше. Ми побачили, як цікава навчальна програма mozaBook мотивувала дітей самим досліджувати та створювати уроки. Вчителі проявили не меншу зацікавленість, пройшли навчання і звертаються із запитаннями на онлайн-лекціях, зустрічах чи Вебінарах, які проводять наші тренери.Зараз триває голосування за відеоуроків учасників конкурсу #SuperUrok. Видно, наскільки творчо і згуртовано попрацювали учні разом з учителями", — Наталія Табачин.
"Дуже люблю фізику все свідоме життя. Одного прекрасного моменту виявилося, що у Львові є люди, яким ця тема, як один з аспектів проблем з освітою, також небайдужа, які теж усвідомлюють проблему та готові витрачати час, сили та гроші, щоб щось у цьому всьому змінити. Так почалася моя співпраця у команді EdPro!Ми почали розробку простого, наочного і надійного обладнання для проведення фізичних експериментів. Першим таким нашим продуктом є EdPro Amperia — набір для виконання досліджень, потрібних, щоб розібратися в електриці та електродинаміці в рамках шкільного курсу фізики. Можна було б сказати — робити лабораторні в школі, але набір дає значно ширші можливості: ставити значно точніші та детальніші власні експерименти.Для цього слід мати вимірювальний прилад — мультиметр, здатний міряти струм та напругу як для змінного, так і для постійного струму, та джерело живлення, здатне постачати схемам електричний струм заданої напруги та частоти для змінного струму. А ще хотілося б, щоб це джерело було автономним, щоб не потрібно було обладнувати системами електропостачання кабінети для занять. Плюс ще необхідно багато різних компонент, які, власне, ми будемо досліджувати — резисторів, конденсаторів, котушок, діодів... Потрібні й способи їх надійно з'єднувати між собою. Потрібно продумати, як оптимально скомбінувати все це, підказати учням та вчителям, як провести експеримент так, щоб довести, що фізики не обманюють і навіть не перебільшують. Потрібно, щоб все це обладнання було надійним, ергономічним, простим у використанні й не дуже дорогим.Це класична інженерна задача — хочеться все і зразу, а вимоги між собою конфліктують та й ресурси обмежені. І вона виглядала непідйомною. Міг би розповідати про складнощі, які виникли в процесі вирішення, але це дуже довга історія. В EdPro зібралися люди, які її вирішили. Для цього вони мусили бути неординарними.Розробник, який заради задоволення, поміж програмування, добровільно моделює фізичні системи та читає купу відповідної літератури для саморозвитку.Розробник апаратури, що творить з електричними схемами просто неймовірні речі: "Ага… Треба, щоб одночасно могло <дуже складна вимога-1> і <дуже складна вимога-2, яка суперечить вимозі-1>? Зробимо."Людина із золотими руками, яка виготовляє компоненти для роботи, експериментів, знаходить постачальників та виробників, часто навіть кращих, ніж вимагалося.Редактор, який із моїх нудних офіціозних описів про експерименти робить читабельні тексти для дітей та художник, який за моїми жахливими ескізами малює прості, гарні та наочні ілюстрації.Керівник, який узгоджує взаємосуперечливі вимоги різних аспектів проєкту, зберігаючи загальний напрямок та багато інших, чию роботу я безпосередньо не бачу, не контактуючи із ними, але без якої решта не змогли б ефективно працювати.Насправді мені дуже пощастило працювати із такими людьми, над настільки фундаментальною задачею із реальними шансами покращити щось у викладанні фізики та її розумінні в Україні, а може й в цілому світі", — Олег Фаренюк.
"Як виявилось, складно розробити електронний пристрій для шкіл, який, з одного боку, має бути універсальний і функціональний, а з іншого — безпечний і зручний у використанні. Часто доводилось шукати нетривіальні технічні та програмні рішення, йти на компроміси й зменшувати початкові амбіції. Але ми досягли певного результату за цей рік," — Ярослав Кіхтан.
"Ідея відразу запала мені в душу. Тим більше, що мій син якраз пішов у перший клас, а це міг би бути цікавий спосіб пояснити йому електроніку. Яка ще краща може бути мотивація, коли дитина каже, що хоче бути винахідником і яке може бути краще підбадьорення, коли чуєш: "Тату, коли ти вже нарешті зробиш той конструктор?".Викликом було втиснути функціонал таких двох великих пристроїв, як генератор сигналів та блок живлення, в один маленький корпус. Мультиметр також мав бути маленький і виглядати як іграшка, якою хочеться бавитись. Та і взагалі багато функціоналу, який можна зустріти в дорогому професійному обладнанні, ми спробували вбудувати в невеликі кубики лего. Тож відразу зробити пристрій простим і зрозумілим не вийшло. Довелось пропрацювати декілька різних версій мультиметра і блока живлення, поки ми досягнули розуміння, яким має бути інтерфейс з користувачем, щоб навіть дитина могла користуватися складними функціями і бавитись з експериментами, які колись можна було зробити лише в спеціалізованих лабораторіях," — Любомир Литвинський.
"Безумовно, основним викликом були обсяг роботи та стислі терміни. Це новий проєкт, в якому потрібно було напрацьовувати все з нуля. Було важко, але злагодженість команди та розуміння результату, котрого потрібно досягти, дуже допомогли.Мене вразило відставання нашої "сучасної" школи від тих методик і технологій, які ми почали впроваджувати, і ще те, що за всі роки незалежності ніхто не цікавився такою сферою життя як освіта. Все можна було почати набагато раніше, якби це було комусь потрібно, звісно. Але в наших реаліях найбільшим шкільним "прогресом" було купити нові гардини та зробити ремонт в класі.Я більше прагматик в плануванні, ніж оптиміст. Тому мене вразило те, що нам вдалося досягнути. Ми дотримали термінів, втримали якість і в кінці надолужили все відставання. Цікаво, що самі розробники були здивовані нашою завзятістю і прогресом. Не всі країни, котрі впроваджують систему цифрового навчання Mozaik, так переймаються результатом і так працюють. Ми в цьому плані унікальні.Ми отримали те, до чого прагнули. В школах України тепер є нова, сучасна технологія, котрою користується розвинутий світ. Звичайно говорити про те, що проєкт суперуспішний, зарано, нам треба ще багато працювати, вчити користуватись цією технологією, вчитись самим її вдосконалювати. В нас ще багато планів і ми спробуємо здивувати та надати все прогресивне, що є в освіті за кордоном, в наші реалії. Головне, що обладнання та програмне забезпечення на часі, як відгукуються вчителів і наскільки зацікавились цим школи, учні, батьки," — Дмитро Галько.
А ось і майже вся команда. Усміхнені, веселі та завзяті, маємо бажання створювати якісні освітні проєкти, одягнули однакові практичні футболки й радіємо цій весні та кожному новому дню.Всі хто на фото, і ті, хто не потрапив у цей кадр — неповторний і професійний у своїй сфері діяльності. Ми команда, яка працює над створенням якісного освітнього середовища в Україні.