Навіть якщо ви ніколи не цікавилися космосом, 3D-сцени навчальної програми mozaBook здатні вразити й захопити. І це не лише матеріали для уроків. Розмова з друзями, колегами чи з дітьми вдома або в школі з таким візуальним супроводом запам’ятається неймовірними враженнями.

Дивні світи у внутрішній частині Сонячної системи

Меркурій — найближча до Сонця планета. На перший погляд, його поверхня нагадує поверхню Місяця: сіра, кам'яниста, вкрита кратерами. На поверхні Меркурія багато ударних кратерів, оскільки планета не має товстої атмосфери, яка б спалювала дрібніші метеороїди. Через майже повну відсутність атмосфери температура сильно коливається. Вдень поверхня надзвичайно гаряча, а вночі дуже холодна. Навіть водяний лід може бути знайдений у глибинах полярних кратерів, які ніколи не отримують сонячного світла.
Венера — друга планета за відстанню до Сонця. Її часто називають "планетою-сестрою" Землі через схожі розміри, але умови на її поверхні надзвичайно несприятливі. Поверхня Венери сформувалася внаслідок вулканічної діяльності та вкрита величезними долинами, гірськими хребтами й ударними кратерами. Кількість кратерів менша, ніж на Меркурії чи Місяці, оскільки щільна атмосфера Венери спалює багато дрібних метеороїдів, перш ніж вони досягнуть поверхні.Планета оточена дуже щільною атмосферою, що складається переважно з вуглекислого газу. Через це розвинувся надзвичайно сильний парниковий ефект, тому температура поверхні становить приблизно 465 °C як вдень, так і вночі. Атмосферний тиск також величезний, приблизно еквівалентний тиску на глибині майже кілометра в океанах Землі.
Місяць — єдиний природний супутник Землі. На перший погляд його поверхня здається сірою, запиленою і кам'янистою. На поверхні Місяця є безліч ударних кратерів, оскільки він не має товстої атмосфери, яка б спалювала або уповільнювала дрібніші метеороїди. Деяким кратерам кілька мільярдів років, тому поверхня Місяця також розкриває ранню історію Сонячної системи.
Марс — четверта планета від Сонця. Його поверхня має червонуватий колір, оскільки каміння та пил містять багато феруму(III) оксиду. З цієї причини його часто називають Червоною планетою. На поверхні Марса можна спостерігати величезні рівнини, кратери, вулкани, висохлі русла річок і глибокі долини. Тут є гора Олімп — один з найбільших вулканів Сонячної системи. А ще Долини Марінера — величезна система долин і каньйонів.

Дивні світи у зовнішній частині Сонячної системи

Іо — один із великих супутників Юпітера. Його поверхня виглядає дуже незвично: її вкривають жовтуваті, помаранчеві та червонуваті плями. Колір поверхні зумовлений переважно сіркою та сполуками Сульфуру. 
Європа — один із великих супутників Юпітера. Її поверхня світла, вкрита товстим шаром льоду, у багатьох місцях розсічена коричнево-червонуватими тріщинами. У порівнянні з іншими давніми небесними тілами на ній мало ударних кратерів, що свідчить про те, що її поверхня відносно молода і час від часу може оновлюватися. Довгі тріщини та смуги, ймовірно, утворилися тоді, коли крижана оболонка рухалася, тріскалася, а потім знову замерзала.
Титан — найбільший супутник Сатурна. Його поверхню приховує густий помаранчевий туман, тому спостерігати за ним ззовні нелегко. На його поверхні можна знайти скелі з льоду, дюни, рівнини, русла річок, озера та моря. 
Міранда — один із супутників Урана. На перший погляд, її поверхня виглядає крижаною, скелястою та надзвичайно різноманітною: на ній чергуються кратерні ділянки, тріщини, борозни, долини та величезні скельні стіни. 
Тритон — найбільший супутник Нептуна. Його поверхня крижана, світла та різноманітна: на ній чергуються рівнини, кратери, тріщини, борозни та дивні ділянки з ребристим візерунком. 
Плутон — карликова планета, що обертається у зовнішній частині Сонячної системи. Його поверхня крижана, скеляста і надзвичайно холодна. Здалеку на ній чергуються світліші та темніші ділянки, серед яких є й помітна область у формі серця. 

Згідно з теорією відносності Альберта Ейнштейна, об’єкти рухаються в чотиривимірному просторі-часі. Четвертим виміром, на додаток до трьох "конвенційних" вимірів простору, є час.