Оксана Стоєцька: “Освіта — це найпрекрасніше, що можна зараз робити.”

Проведення першої Всеукраїнської олімпіади з робототехніки у 2009 році, підтримка освітніх фестивалів, чемпіонатів, конкурсів, партнерство з LEGO Education, розбудова STEM в Україні протягом тривалого часу, використання новітніх навчальних програм у школі, створення власного внутрішнього неформального університету для вчителів… Це все в Україні драйвить засновниця STEM-шкіл INVENTOR та школи повного дня INVENTOR School та велика мрійниця Оксана Стоєцька. Сьогоднішній випуск #theОсвітянки не лише про випробувані професійні рішення та історії успіху, наша розмова — це шлях… Ця мандрівка у дитячі спогади, розмірковування та реальний успіх й практичні дієві рішення, інструкції до мрій та особистісного зростання, які допомагають кожній людині обирати найкращий варіант свого життя, вірити в перемогу України та наближати її. 

Пані Оксано, а про що ваші дитячі спогади? У мене було дуже щасливе дитинство. Мої спогади про сім’ю, про двох старших братів, батька, маму. І будь-який день мені згадується дуже приємними споминами. Це таке відчуття, коли ти нічого не боїшся в дитинстві, коли ти знаєш, що у тебе є підтримка з усіх сторін. Мені здається, що коли дитина виростає у такій атмосфері, їй не страшно нічого. Я жила у дворі, де було дуже багато дітей. Але мене ніхто навіть не думав зачепити, бо у мене було два старших брати й усі про це знали. І я цим користувалася на 100%. Я знала, що вони ніколи не будуть виходити й когось ображати. Але що у мене є брати розповідала одразу. А вони завжди знали, що якщо тільки потрібно буде, то допоможуть. І це без слів. Це те, що не проговорювалося між нами, але ми це точно знали та відчували. Ось так я і виросла. Це любов у сім’ї:)  
Як ви вважаєте, хто чи що найбільше вплинули на ваше особистісне формування? Люди, чинники, фактори… У мене була непроста школа, де всі були амбіційними, лідерами. Потрібно було у класі знаходити своє місце та утримувати його. Але нам усім це вдавалося. Просто ми були ще й дуже дружнім класом. У мене, до речі, зі школи дві подруги, з якими ми до сьогодні товаришуємо. Ми зустрічаємо усі дні народження разом. Якщо перебуваємо у різних куточках, зустрічаємося онлайн та вітаємо один одного. І знаємо, що ми є одна в одної. Школа навчила мене дружити. Я знаю, що таке дотриматися слова, якщо пообіцяв. Я знаю, що таке справжня дружба, бо в моєму домі також було дуже багато друзів, з якими ми зустрічаємося. Бачите, це все люди. Мені властиво працювати в системі: людина — людина. І це зі мною по життю. 
Якщо говорити про самоосвіту. Що це для вас особисто, за якими правилами чи підходами ви її вибудовуєте? Думаю, що потрібно розвивати себе всебічно. Коли ми говоримо про професійне зростання, то я періодично знаходжу для себе онлайн навчання, хоча восени цього року пройшла офлайн навчання на три модулі “Корпоративний директор”. Знаходжу те, що мене цікавить. Минулого року це були фінанси, також я пройшла підготовку з маркетингу та навчання для hr-директорів. Просто робота підказує, що тобі потрібно, і ти це проходиш. Крім того, я ще дуже багато слухаю подкастів, пройшла курси із загальної психології та психології особистості. Досліджувала, як людина приймає рішення, емоційний стан людини. Це мені було потрібно для кращого розуміння себе, близьких та людей в моєму оточенні.  Обов’язково потрібний спорт. На жаль, у мене немає часу ходити у спортклуби, але я щодня займаюся щонайменше пів години кожного ранку, що б там не було. Я без цього не можу. І також увечері, на жаль зараз уже темно, але раніше у мене було 6 км прогулянки щовечора. Зараз мені цього дуже не вистачає. Бо ти не тільки ходиш, ти про щось думаєш, аналізуєш, готуєшся до наступного дня. І це твій час, коли ніхто не втручається, це тільки для тебе. Я не користуюся гаджетами в цей час, просто спостерігаю за цим світом — як ростуть дерева, які люди навколо. Це таке перезавантаження для мене. Я б усім рекомендувала, це дуже класно, коли ти присвячуєш годину самому собі та світу. Я побачила багато зірок, яким різним буває небо кожного дня. Це такі прості речі, але велике задоволення для мене.