Галина Пиза: "Беручи участь у конкурсах, розіграшах, завжди вірю у свою перемогу."

Щомісяця EdPro проводить розіграш подарунка — коду активації mozaBook CLASSROOM Plus. У лютому запланували на 27 число провести розіграш кодів, то ж усі можуть зареєструватися на цій сторінці. Для натхнення — розмова з переможцем розіграшу в січні — Галиною Пизою, директором СЗШ № 91 міста Львова. Запрошуємо взяти участь та побачити своє ім'я у переліку переможців.
Пані Галино, як ви дізналися про розіграш кодів mozaBook і чи вірили у свою перемогу? Як загалом оцінюєте цю ідею, чи корисно це для освітян?Про розіграш кодів дізналася з вайбер групи nus.org.ua Нової української школи. Беручи участь у конкурсах, розіграшах, завжди вірю у свою перемогу. Звичайно, дізнатись про виграш коду активації, було дуже приємно. Програму mozaBook використовуємо у нашій школі й у початкових, і в старших класах.Розкажіть, як використовуєте програму mozaBook? Наскільки вона популярна у вашій школі?Маємо вчителя інформатики та фізики, який проводив курси по mozaBook. Два роки мали безплатний доступ, далі школа купляла. А цього року маємо приємний бонус – код на рік користування.

Що для вас особисто є мотиватором працювати в освіті?Моїм незмінним мотиватором роботи в освіті є діти, майбутнє нашої держави. І зараз, в час війни, коли треба не тільки навчити, а й зберегти це майбутнє, відчуваєш ще більше відповідальності. Чому надаєте перевагу: мріям чи плануванню в особистому та професійному житті?І в особистому, і в професійному житті надаю перевагу не мріям, а діям. Планую, обдумую, дію і реалізовую задумане.

З вашої практики, як найкраще згуртувати колектив, аби всі рухалися як одна команда?Щоб згуртувати колектив, для того, щоб всі були однією командою, найперше стараюся чути та розуміти кожного вчителя. Створити всім комфортні умови праці, заохотити, а тоді вже робота йде легко і невимушено.Чому надаєте перевагу: мріям чи плануванню в особистому та професійному житті? Типовий день директора школи зараз не подібний на такий самий день ще рік тому. Спланувати його неможливо. В один день може бути й повітряна тривога, і замінування шкіл, і відключення електроенергії. Попри це в школі вчаться діти, проходять гуртки. Директор змушений не тільки керувати освітнім процесом, а й «розміновувати школу», проводити евакуацію дітей, готуватися до атестації вчителів. Не забуваємо про господарську роботу.

Про які потреби найчастіше чуєте від школярів та їхніх батьків зараз? Як вдається вирішувати запити.Потреби, про які ми зараз чуємо найбільше – це очне навчання дітей. У зв'язку з тим, що ми не можемо розмістити всіх учнів в укритті школи, навчання у нас змішане. Вирішити наразі це не можемо, адже укриття вміщає певну кількість дітей.
У кожного з нас назбиралося особливих історій за рік протягом війни. Які випадки торік вам найбільше запам'яталися зі школи? Найбільше запам'яталися часи, коли ми на початку війни в школі приймали сотні переселенців. Чергували з ними в школі вдень і вночі. Наслухалися багато страшних історій життя. Плакали разом з ними та заспокоювали, відправляли за кордон, і знаходили прихисток у Львові. Разом ліпили вареники на фронт, робили окопні свічки, плели сітки для наших захисників.