Григорій Дмитрів: “Сьогодні жодна галузь промисловості не може розвиватися без хіміків.”

Декан хімічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка Григорій Дмитрів розповів про те, чим живе факультет хімії й перспективи для тих, хто бажатиме тут здобути вищу освіту. А також як змінилося навчання для студентів та викладачів із застосуванням інтерактивного обладнання EdPro.

Пане Григорію, які спеціальності зараз найбільш популярні серед абітурієнтів? Чи змінюються вподобання молоді щодо хімічних наук?Попри те, що хімія поки не є серед топових спеціальностей і ми дещо втратили в кількості абітурієнтів, то точно виграли в якості: минулого року з 30 зарахованих першокурсників на спеціальність 102 «Хімія» бюджетної форми навчання, 27 вступила за 1-м пріоритетом, а це значить, що ми маємо справу з високомотивованими молодими людьми, які свідомі того, які перспективи перед ними відкриваються завдяки навчанню на хімічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. На факультеті проводиться регулярна профорієнтаційна робота зі школярами: це і заняття з учнями Малої академії наук, які потім беруть участь в турнірах та конкурсах-захистах науково-дослідних робіт; і всеукраїнський конкурс «Кристали» імені професора Євгена Гладишевського, який щороку проводить кафедра неорганічної хімії; екскурсії учнів шкіл на хімічний факультет, а останнім часом, екскурсії учнів до лабораторій компаній-партнерів хімічного факультету: «Єнамін», «Галичфарм» та «Ензим», де школярі можуть на свої очі побачити сучасні лабораторії, на яких згодом вони зможуть працювати.
На жаль, багато абітурієнтів не орієнтується в можливостях, які їм може надати навчання в Університеті на природничих спеціальностях. Впродовж багатьох років абітурієнти вибирають такі «модні» спеціальності як право, економіка, менеджмент, маркетинг, міжнародні відносини, іноземні мови; пізніше до «модних» спеціальностей додались інформаційні технології, а останнім часом психологія. Батьки готові платити за навчання дітей величезні суми, хоча після завершення навчання далеко не всі правники чи економісти будують фахову кар’єру. Водночас на хімічному факультеті, відколи бюджетні місця стали розподілятись виключно за обраними пріоритетами в електронних кабінетах абітурієнтів, щороку залишаються незаповненими бюджетні місця, а факультет не може закрити запити на випускників, які приходять від роботодавців, адже потреба в хіміках останні роки постійно зростає.

Ваш факультет співпрацює із міжнародними університетами чи компаніями? Які перспективи це відкриває для студентів?Щороку в грудні в університеті відбуваються звіти про наукову роботу факультетів. Аналіз наукового звіту хімічного факультету показав, що впродовж року ми співпрацювали з 82 освітніми та науковими закладами Австрії, Великобританії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Саудівської Аравії, Словаччини, Словенії, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії, Швеції, Японії. Це означає що з колегами з відповідних установ були опубліковані статті, зроблені спільні доповіді на конференціях, виконані спільні освітні чи наукові проєкти, відбулись візити. 
Щоб не бути голослівним, наведу власний приклад закордонних відряджень за 2024 рік. У січні в Університеті імені Адама Міцкевича в Познані я брав участь в засіданні виконавчого комітету Європейської кристалографічної асоціації, присвяченому підготовці до 35-го Європейського з’їзду кристалографів (ЕСМ35), який в серпні 2025 спільно проводитимуть Львів та Познань. У лютому в Сілезькому Університеті в Катовіцах відбувалась міжнародна конференція в рамках проєкту ЕРАЗМУС з підготовки магістерської освітньої програми «Матеріалознавство», над якою працює низка співробітників кафедр неорганічної та фізичної та колоїдної хімії. У березні в рамках міжнародного проєкту ECIU4UKRAINE я представляв Львівський університет ім. І.Франка на Дослідницькому тижні в Лодзькій Політехніці. У серпні Університет Падуї проводив 34-й Європейський з’їзд кристалографів, в останній день якого було оголошено, що Львів та Познань прийматимуть ЕСМ35 у 2025 році. У вересні в складі української делегації в рамках з’їзду Польського хімічного товариства в Познані велись переговори з Eurochem щодо прийому України до цієї міжнародної організації. У жовтні разом з колегами з кафедри неорганічної хімії ми брали участь в семінарі з гідридних матеріалів, яку проводив Університет Осло. У листопаді разом з 35 науковцями з України відвідав Варшавський університет в рамках проєкту «Інноваційний Університет та лідерство», під патронатом Міністерства науки та вищої освіти Польщі. У грудні відбувся останній візит у 2024 році до Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні в рамках гранту ЕРАЗМУС+ КА171. 
Окрім закордонних візитів, минулого року я опублікував 5 статей та 9 тез доповідей на конференціях, серед співавторів окрім колег з кафедри неорганічної хімії були науковці Університету технологій Карлсруе, Технічного університету Мюнхена, Технічного університету Дармштадта, Університету Альберти в Едмонтоні, Вищої федеральної технічної школи в Цюриху, Гуманітарно-Природничого університету ім. Яна Длугоша в Ченстохові. Також здійснював керівництво грантом «Сучасні хімічні дослідження у Львівському університеті», який фінансується американським Фондом Саймонса. Таким чином, до річного наукового звіту хімічного факультету я залучив 13 університетів та одну фундацію з 7 країн. І таких вчених на хімічному факультеті є багато, тож звідси й такі показники. Цілком зрозуміло, що інтенсивна наукова співпраця факультету не могла лишити осторонь і студентів, тим більше що з 2019 року, відколи я став деканом факультету, сприяв налагодженню зв’язків студентів факультету з їхніми закордонними колегами, які тривають і до сьогодні. 
Впродовж 2024 року і до сьогодні наші студенти взяли участь в науковій школі-таборі хімічного факультету Варшавського університету в мальовничих Хенцінах; у Фестивалі “Малопольська ніч науковця”, а потім і у Студентській науковій конференції в Ягеллонському Університеті Кракова. В рамках обмінної програми “Платопус” їздили в Велий Лошинь (Хорватія). Окрім короткотермінових візитів на конференції, школи та фестивалі були й довготривалі відрядження: Дмитро Дмитрів виграв стипендію ЕРАЗМУС+ для навчання впродовж осіннього семестру в Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, Марія-Сузанна Теплінська проходила двотижневу виробничу практику у Вроцлавському Університеті, на сьогодні Христина Панас перебуває у двомісячному відрядженні для навчання у Варшавському університеті за програмою IDUB. Подібна активність студентів проявлялась і в попередні роки, зокрема можна згадати семестрові візити: дві стипендії ЕРАЗМУС+ в Тюбінгенському університеті ім. Ебергарда Карла, стипендію OeAD у Віденському університеті природних ресурсів, стипендію Вишеградського фонду в Карловому університеті Праги, кілька стажувань в Федеральній вищій технічній школі Цюриху. 
Щоправда, для факультету участь студентів в грантових програмах має такі наслідки, що частина з них після завершення стипендій та стажувань залишаються на навчання в магістратурі чи аспірантурі в закордонних університетах і таких випадків за останні роки є досить багато, наприклад, Ірина Мартиняк, яка після того, як отримала наш диплом бакалавра, завершила магістратуру в Паризькому Університеті Сорбонні, а тепер є аспіранткою найвідомішого технічного університету МІТ (Массачусетського інституту технологій). Тому попри деякий сум ми все одно тішимось успіхам наших студентів, адже це черговий раз підтверджує те, що хімічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка дає освіту, яка відповідає кращим світовим стандартам.