В гостях у НВК "Школа-ліцей Оріяна"

За даними розробників програми mozaBook, у Львові, де інтерактивні панелі є у кожній державній школі, найбільше користуються навчальною програмою на інтерактивній панелі у НВК "Школа-ліцей "Оріяна". Ми поспілкувалися з директором школи та вчителями, які на кожному уроці використовують матеріали з програми mozaBook. Чим вони поділилися про досвід роботи з новим обладнанням та навчальним програмним забезпеченням, читайте у нашому матеріалі. А для розігріву інтересу — коротке динамічне відео.

У вчительки біології Віти Кравець дізналися, як сприймають інтерактивне обладнання вчителі та учні. І кому найбільше імпонує програма mozaBook.

Віто Андріївно, розкажіть, як часто проводите уроки з використанням інтерактивної панелі? Чи змінилися заняття з появою такого обладнання та програми?Я користуюся інтерактивною панеллю регулярно щоуроку з минулої осені — коли вона у нас з'явилася. Перший місяць сама вчилася, казала дітям: спочатку я все вивчу і зрозумію, а потім будемо разом. Зорієнтувалася досить швидко, бо принцип роботи такий самий, як на комп'ютері чи планшеті. Тут проблем немає. Десь з грудня минулого року я почала створювати власні уроки. Завантажила собі вдома програму mozaBook, а за певний час почала працювати легко суто в робочий час в школі. Зараз я бачу ті помилки, які допускала на початках.У кінці року вже були онлайн-курси для вчителів про те, як працювати на інтерактивній панелі, але проходити їх мені вже не було сенсу, бо на той момент використовувала інтерактивну панель на кожному уроці. Що стосується дітей, то вони сучасні технології сприймають на ура. Ви самі бачили, як вони хочуть відповідати й підносять руки. Їм подобається працювати із завданнями. Плюс, коли ми вивчили якийсь розділ, я готую тематичні ігри. Це взагалі — всі хочуть бавитися, вигравати, знати правильні відповіді. Але разом з тим, це серйозна робота, яка дозволяє нам, я буду говорити про свій предмет, зсередини побачити біологічний об'єкт, зрозуміти процес, який в якому відбувається, — це для дітей складно. А 3D-моделі, відео, які тут є, зображення дозволяють нам це пояснити доступніше.
Які інструменти програми mozaBook найчастіше використовуєте?Дуже різні, все залежить від теми уроку, тому що я залежу від загальної навчальної програми. Мені наша програма із тим, що є в mozaBook, трохи не збігається. Я переглядала, як зроблені угорські, німецькі, румунські уроки, всі, які знайшла в інтернеті. Не все відповідає нашій програмі. Але при можливості, коли я готуюся до уроку, то завжди переглядаю, що можу використати. Якщо відео чи картинка мені не підходить, я беру свої. Завжди готую завдання: виправте помилку, встановіть відповідність. З використанням панелі такі завдання проходять ефективніше і краще, ніж у тому форматі, як ми робили раніше.Діти зацікавлені, навіть залишаються після уроків — дайте я помалюю, щось зроблю.
Ця панель стоїть в класі біології? Чи користуються вчителі інших предметів цим обладнанням?Панель стоїть в цьому кабінеті. Але якщо приходить Ірина Ярославівна і каже, що в неї підготований урок і просить помінятися з нею, то я, звичайно ж, йду назустріч. Вважаю, що це не є моя особисто панель і я ділюся з іншими викладачами.
Зараз знаходите для себе щось нове у програмі?Розумію, що тут можна ще багато нового дізнатися. І цей процес, як і саме навчання, нескінченний. Для мене також йде постійно навчання.
Які відгуки найчастіше чуєте від колег, адже такі панелі вже є у кожній школі Львова.З Іриною Ярославівною з нашої школи спілкуємося, пропонуємо іншим вчителям користуватися. Дехто не вміє користуватися, тому боїться за це братися. Мої колеги просять допомогти освоїти інтерактивну панель. Якраз після канікул будемо щось разом робити.
Від колег з інших шкіл знаю, що часом цю панель використовують, як великий комп'ютер і скидають уроки на флешку, а з неї відкривають на екрані. Це не є правильне використання інтерактивної панелі. Це не є ефективно. Що я завжди просила Юрія Івановича, то це за інтернет. І завжди на цьому наголошую, бо якщо немає інтернету, то я не можу ні 3D включити, ні відео. Часом навіть на уроці виникало якесь питання, ми відразу ж заходили в інтернет, і з дітьми знайшли інформацію та вияснили все.
Як ви вважаєте, таке інтерактивне обладнання є необхідним для сучасних шкіл, для Нової української школи чи це надлишок?Я думаю, що потрібно. Можливо, це буде надлишком для початкової школи, де діти ще маленькі і їм це не є обов'язково. Але для природничих дисциплін це дуже добре. Бо у нас є проблеми з обладнанням, наповнюваністю кабінетів, з хімічними речовинами. І така панель з програмою дозволяє ці проблеми вирішити. От, наприклад, будова серця. Одна справа розглядати це на картинці, а зовсім інша — побачити його в роботі, як все відбувається. Тому це добре. І це сучасні реалії, ми маємо бути до них готовими.
Кому б ви подарували інтерактивну панель, якби у вас була така можливість, у своїй школі? Наприклад, якби ви були Миколаєм...У нас, я хочу відзначити, дуже багато грамотних, розумних та хороших вчителів. Мені навіть важко вибрати, кому саме з них. Нехай інші не ображаються, але я все ж таки представник природничих наук. Коли заходжу на відео з географії та бачу, як вулкан вивергається, відбувається землетрус, рухаються тектонічні плити, я розумію, що нашим географам таке обладнання дуже потрібне. Тому що з ним можна краще пояснити й показати все дітям.

Вчителька математики Ірина Баб'як розповіла про практичне застосування програми mozaBook та своє бачення необхідності диференціації у шкільній програмі.

Ірино Ярославівно, розкажіть, що вам найбільше подобається в програмі, і що б ви хотіли додати?Не вистачає розробленого програмного забезпечення для тем із математики. Можна подивитися відео, але вони досить обмежені, наприклад, піраміда, яка повертається. Але загалом тем із математики набагато менше, ніж з біології. І коли я була на курсах від EdPro, то нас просили створювати конспекти уроків і скидати для того, щоб можна було це використовувати. Я зробила такий відкритий урок про піраміду, де використала і 3D, і матеріали з історичної довідки. Звичайно ж, можливості програми дуже великі. Можна малювати рівні лінії без лінійки та крейди, можна швидко повернути модель і побачити її під іншим кутом. Але все-таки з біології та географії набагато більше матеріалу, ніж з математики. Я навіть з фізики переглянула наповнення. Але думаю, що це буде з часом удосконалюватися і ми отримаємо більше контенту з математики — на рівні з іншими предметами.
Як діти сприймають нову програму і чи бачите ви покращення проведення уроків?Інтерес до вивчення математики з таким обладнанням і наповненням, звичайно, підвищується. Але, ви знаєте, коли я використовую ігри, то дитина, яка дуже розумна, один раз пограла і коли грають інші діти, то їй нудно, вона це все вже знає.Тому використання таких ігор з дидактичною метою, щоб дитина почерпнула більше знань, під час уроків, загалом, не може займати багато часу. Це короткочасні елементи на уроці: тести, гра в шахи чи інші. Це має бути дозовано. Бо як усі хочуть грати, вони мають виходити до екрана, відповідати на запитання, вибирати правильну іконку, а інші діти в цей час нудяться.У мене в 6-му класі є дуже розумний хлопчик, який так і сказав: "Мені це вже не цікаво!" Але інші діти хотіли й собі пройти. Тому я даю інші завдання, учням, поки їхні однокласники проходять своє на інтерактивній панелі.Діти дуже люблять гру. І навчання під час гри є дуже корисним. Але в нас, на жаль, як я бачу, програми з математики абсолютно не відповідні до фізіологічного розвитку дитини. Наприклад, є теми з вищої математики, для пояснення яких у нас дуже обмежені інструменти. І ми досить поверхово пояснюємо, наприклад, тему похідна та інтеграл. Якби були зміни у програмі в бік полегшення, то це б було дуже ефективно. Бо не потрібно так багато знань, важливішим є розвиток дитини! Школярі мають розвивати логіку, уміти вчитися, а не нагромаджувати суму знань, де на кожному уроці нова тема. Ми — математики — зараз у досить складній ситуації. Але спростити ми нічого собі не можемо, бо у нас є зовнішнє оцінювання. І діти мають бути до нього готовими.Я працюю екзаменатором у Центрі оцінювання якості освіти уже не один рік. І для того, щоб виконати завдання, дітей треба готувати за програмою у ще більшому обсязі, ніж вона є.У мене зараз 10-й клас, який навчається за полегшеною програмою. Але в чому полягає це полегшення? Той самий набір тем, але кількість вправ обмежена і вони є 1-2 рівнів. Але це фактично не є опрацюванням теми в повному обсязі.Я, наприклад, у школі вищої математики не вивчала. Розумію, що науковий прогрес вимагає дуже багато знань у дитини, але тоді мусить бути диференціація у школі. Одні діти налягають на хімію, другі — на математику, треті — на музику мистецтво і в такому дусі. Бо я не прихильник зменшення програм, мені подобається серйозне грунтовне навчання. Але це не може бути одночасно з усіх предметів для кожного учня. На мій погляд, диференціація — це вихід, тоді й програму можна не зменшувати, а обдарованим дітям поглиблено викладати. І це цікаво.

Директор школи Юрій Сватко відзначив, яке технічне обладнання з'явилося в школі після впровадження реформ НУШ та для яких дисциплін інтерактивне обладнання необхідне обов'язково.

Юрію Івановичу, інтерактивна панель у вашій школі вже понад рік, що кажуть про програму та інтерактивну панель ваші вчителі, учні?Наші вчителі задоволені. А вчитель біології — Віта Андріївна — просто поринула в роботу з цією програмою та панеллю. Я бачу, що вона досягає все кращого рівня.Дітям дуже подобається на уроках. І коли я приходжу подивитися, то бачу, що застосовуються різні методи роботи: цікаві завдання, кросворди, екскурсії. Також оцінювання дітей проводиться за допомогою інтерактивної панелі. Діти по черзі виходять і на екрані натискають відповіді. Відразу видно: правильно чи ні. Це дуже оперативно. І в дітей з'являється азарт більше дізнаватись, вчитись.
Чи вистачає однієї інтерактивної панелі на школу? Чи є потреба в інших класах у такому обладнанні? Яке ваше бачення як директора?Думаю, що ці панелі потрібні для уроків природничих наук. Було б добре мати панель окремо для фізики, хімії, географії, а також для історії. Така кількість була б мінімально необхідна та задовільна для школи. Не думаю, що це потрібно у кожному класі, але хоча б 6 панелей у школу потрібно. Цікаво, що на це починають звертати увагу вже у початкових класах і поступово впроваджують.
Цього року в молодших класах почали впровадження НУШ. Як ви стартанули?Ми нормально стартанули. І це величезний плюс, бо виділили кошти, щоб купити меблі, нове обладнання: проєктори, принтери, ламінатори. Ми цього не використовували раніше, а тепер у кожному класі вже є такі засоби візуалізації навчання. І це важливо. Бо діти з малих років привчаються до таких технічних засобів. Дитина йде в школу і вона вже має сучасний телефон. Такі речі, технічне забезпечення дає змогу втримати інтерес дитини.
Як ви стимулюєте вчителів навчатися, адже нове обладнання, програми вимагають зусиль на їхнє освоєння. Чи це їхня власна ініціатива?Ті, хто мають таке бажання, а таких вчителів у нас не бракує, розуміють, що вчити дітей за старими методами — нецікаво. Тут кожен вчитель повинен над цим задуматися. Технічні засоби необхідні у кожному класі. Просто є більш досконалі, як ця панель, та менш досконалі. Але це абсолютно необхідно.
Юрію Івановичу, розкажіть, що ви найбільше любите у своїй роботі та чому вирішили стати вчителем, а також директором школи?В дитинстві я хотів бути інженером. Я здійснив свою мрію. Але коли почав працювати на велике підприємство, то якось воно не пішло. Але мої батьки — вчителі. І мабуть, це зіграло роль у тому, що я змінив сферу діяльності. Приклад батьків був для мене визначальним. І для мене це цікава робота, тут я працюю з людьми. А діти — це джерело позитивної енергетики, мені приємно бути в цьому середовищі.

Нагадуємо, що ви можете звертатися з будь-якими запитаннями, що стосуються консультацій щодо нашого обладнання, освітніх рішень чи придбання ліцензій програми mozaBook на нашу електронну скриньку: au.moc.orpde%40ofni