Як програма Мозабук допомагає навчати дітей у перших класах 

Знайомимо спільноту читачів EdPro з вчителем початкових класів Тетяною Лучкань з міста Києва. Розмова про те, що дає дітям та вчителю на уроках навчальна програма Мозабук торкається аспектів мотивації та підготовки дітей до навчання, необхідність введення нових методик, можливість працювати з сучасними інструментами та навички здобувати гарні результати разом з учнями. Тетяна поділилась своєю історією становлення у професійній сфері та розповіла, що важливо для дітей за шкільною партою.

Тетяно, розкажіть про свій шлях до педагогічної діяльності. З чого все починалося і як ви обирали професію?Завжди хотіла бути вчителем, навіть не розглядала інших варіантів. Після 9 класу вступила в педагогічне училище, після закінчення училища, одразу ж вступила в університет на заочне відділення й почала працювати у школі. Коли ж закінчила університет, отримала диплом про вищу освіту, тоді переїхала до Києва і почала працювати вчителем в початкових класах. Можливо, мене надихнула перша вчителька. Її любив увесь клас, у нас було 5 дівчат та 15 хлопців. Пізніше моя класна керівниця також дуже мотивувала, постійно з нами щось проводила, хотіла з нас щось “зліпити”. Вчителька української мови у нас була пречудова. Мені траплялися такі вчителі, що ще більше хотілося й мені стати педагогом.
Скільки часу навчаєте дітей? Навчаю дітей уже 14 років. З 2014 року працюю у початковій школі. До того я працювала педагогом-організатором, вчителем інформатики, вчителем історії. Де були години, там і працювала, поки навчалася. Починала із сільської школи у Полтавській області, потім стала педагогом-організатором, а коли переїхала до Києва, почала навчати дітей початкових класів. 
Тетяно, легше навчити свою дитину чи дітей у школі?Мені простіше зі своєю дитиною, у нас з сином все чітко сплановано. Я його розумію, а він мене. Коли мій син йшов у перший клас, він умів досить гарно читати й рахувати. Звісно, я заохочую дитину до навчання, але також він постійно бачить роботу мами — як я навчаю дітей. Та й так сталося з трирічного віку син був присутній на моїх онлайн уроках. Він у садочок не ходив, бо був карантин, потім війна. Увесь цей час хлопчик бачив, як я навчаю дітей. І йому також дуже подобається вивчати щось нове. Я буду заохочувати та підтримувати, щоб так і далі було.