Частиною роботи нашої команди є дослідження тенденцій як у сфері технологій, так і в освіті. Найкращі освітні рішення базуються на запитах освітян, які реалізують розробники. Також у нас є гарна традиція створення річного випуску журналу “Навчай(ся) з EdPro”. Тож, ми спілкуємося з реформаторами, освітянами й охоче ділимося на блозі інтерв’ю. Сьогоднішня розмова про реформування старшої профільної школи, яке перебуває на фінальній фазі підготовки до національного запуску.

У вересні 2026 року розпочинається трирічний пілот НУШ старшої профільної школи. До 30 закладів, які стартували на початку 2025 року долучається ще 150. За даними Укрінформ, загалом по всій Україні заплановано створити близько 1800 академічних ліцеїв. На забезпечення їхнього функціонування у 2026 році очікується загальна сума видатків до 2,5 млрд гривень. З 1 вересня 2027 року після 9 класу учні зможуть продовжити навчання або в академічних ліцеях, або у закладах професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти. Учні професійного чи фахового коледжу зможуть здобути спеціальність одночасно із загальною середньою освітою та швидше вийти на ринок праці. У академічних ліцеях готуватимуться до навчання в університеті.

Пані Олено, як на практиці у 2026 році відбувається реформування старшої профільної школи? Над чим працює команда?У 2026 році реформа старшої профільної школи вже не є лише рамкою законів чи концепцій. Вона поступово переходить у практичну площину, зі своїми викликами, великими і маленькими щоденними перемогами. І найбільша робота зараз відбувається безпосередньо в школах.Останні 2 роки команда “Змісту” тісно співпрацює з МОН і пілотними ліцеями над тим, щоб нова модель старшої профільної школи наповнилася новим змістом. Ми пишемо модельні програми, на основі яких авторські колективи можуть створювати підручники, розробляємо навчально-методичні матеріали для вчителів – готові сценарії уроків із активностями, які вчитель може використовувати на власний розсуд.

Для мене особисто і для команди "Змісту" найважливіше зараз – бути опорою і підтримкою для вчителів. Робити все від нас залежне, щоб їх вхід у реформу був якомога менш стресовим. Бо стресу в них зараз і без того в житті вистачає. Щоб вони знали, що з ними поруч є хтось, хто допоможе, з ким можна порадитися. Жодна зміна і жоден процес у школі не працюватиме ефективно без учителя. Його роль важко переоцінити. 

Як для закладу освіти виглядає процес переформатування в академічний ліцей?Для школи перехід до моделі академічного ліцею — це значно більше, ніж формальна зміна статусу. Насправді це глибокий процес внутрішньої трансформації. Тому важливо говорити не лише про нормативні аспекти, а передусім про те, як змінюється сама школа і її спільнота. Я сфокусуюся саме на цьому. Зараз цей процес відбувається поетапно. Перші 30 академічних ліцеїв, які брали участь у пілоті, уже пройшли цей шлях і стали своєрідними “лабораторіями” змін. Вони розробили власні стратегії розвитку та операційні плани на три роки, визначили свої освітні пріоритети та описали, якими вони хочуть бачити свої ліцеї. Минулого року цей процес із ліцеями я модерувала особисто і отримала неймовірне натхнення від співтворення. Цей досвід зараз стає основою для наступного етапу реформи. Уже з 1 вересня 2026 року до процесу доєднаються ще 120 закладів освіти, щоб поступово сформувати практичну базу для масштабування. Це потрібно для того, щоб до вересня 2027 року, коли модель профільної старшої школи почне впроваджуватися по всій країні, усі дотичні (МОН, місцева влада, громадський сектор, партнери) вже мали чітке розуміння: що працює добре, які виникають виклики і як з ними ефективно працювати.Якщо говорити про сам процес трансформації ліцею, то умовно можна виділити кілька ключових етапів.Перший етап — це робота з командою та спільнотою ліцею.Йдеться не лише про адміністрацію, а й про вчителів, учнів та батьків. Разом вони доформовують стратегію розвитку ліцею, визначають його сильні сторони, освітню місію і ті профілі навчання, які школа може забезпечити якісно. У пілотних ліцеях цей етап часто ставав стимулом до відвертої розмови про те, що школа робить добре, де є сильні вчителі, які напрямки можуть стати основою для профільного навчання, а де є слабкі місця і як із ними бути. Скажімо, шукати вчителів для підсилення того чи іншого профілю, чи не відкривати профіль узагалі? Другий етап (не менш важливий) – це відкрита і чесна комунікація з громадою.Профільна школа працює інакше, ніж традиційна, до якої ми звикли десятиліттями, тому дуже важливо пояснювати цю модель і її переваги учням і батькам. У багатьох громадах починають створювати спеціальні інформаційні портали про мережу академічних ліцеїв, проводити зустрічі з родинами, презентації профілів та можливостей навчання.У цьому процесі громада також стає співучасником визначення профілів ліцею. Адже багато залежить від контексту території: які університети поруч, які підприємства працюють у регіоні, які напрями розвиваються. Це не значить, що в таких громадах зовсім немає заперечень, вони були, є і будуть, бо будь-які зміни завжди сприймаються гостро, це дуже сенситивне питання, але цих заперечень точно значно менше, аніж в тих громадах, де комунікація не відбувається або відбувається невчасно. Далі починається практична робота команди ліцею.Найважливіший етап – робота з учителями. Потрібно розуміти, в кого які сильні сторони, експертиза, професійні інтереси. Часто саме з цього народжуються ідеї нових курсів. Хтось із учителів може викладати предмет на поглибленому рівні, хтось – на базовому, хтось — створити власний авторський курс, а десь потрібна додаткова підготовка або підтримка. Розуміння сильних сторін і зон розвитку допомагає ефективніше створювати меню курсів і розподіляти навантаження. Безумовно, є й інші важливі процеси. Це і набір учнів, і їх адаптація і формування індивідуальних траєкторій, і складання розкладу, і збір зворотного звʼязку, і супровід… Саме через такі практичні кроки і формується модель нової профільної старшої школи, яка вже за рік масштабуватиметься на всю країні.

Які відгуки отримуєте від учителів, учнів, батьків, які були залучені з 2025 року?Реакція на нову модель дуже різна і це природно для будь-якої реформи. Для вчителів це часто великий професійний виклик, але водночас і нова можливість. Багато хто говорить, що вперше за довгий час відчуває більшу свободу у викладанні.Наприклад, під час роботи з учителями пілотних ліцеїв одна з учительок сказала, що створення власного курсу стало для неї “нагадуванням про те, заради чого вона колись прийшла в професію”. Замість того щоб лише слідувати готовій програмі, вона змогла побудувати курс навколо тем, які справді захоплюють її і можуть зацікавити учнів.Учні особливо позитивно реагують на можливість вибору. Для багатьох старшокласників це перший досвід, коли вони можуть самі впливати на те, що саме вони вивчають. Щоб зрозуміти, як нову модель старшої школи сприймають самі учні, ми провели наприкінця грудня опитування серед школярів пілотних ліцеїв, у якому взяли участь понад 700 підлітків.Нас цікавило, як старшокласники ставляться до нових підходів у навчанні, зокрема до можливості обирати курси та формувати власні освітні треки. Результати показали досить високу підтримку такої моделі: 82% підлітків зазначили, що підтримують підхід, де учні мають більше можливостей для вибору предметів і курсів.Цікаво і те, як саме учні бачать цей вибір. Близько 60% респондентів відповіли, що хотіли б або поєднувати поглиблене вивчення окремих предметів із курсами вільного вибору, або будувати навчання переважно навколо курсів вільного вибору без обовʼязкових предметів узагалі. Із цікавого: які курси користуються найбільшим попитом серед 10-класників. На першому місці опинився курс про особистісний розвиток і кар’єрне орієнтування і це ще раз підтверджує, що теми, пов’язані з розумінням світу і себе, вибором професії та життєвими навичками, є дуже затребуваними серед учнів.Другим за популярністю став курс “Мова в просторі навколо нас”. Він пропонує подивитися на мову через повсякденне міське середовище: рекламу, білборди, написи на зупинках громадського транспорту, вивіски та цінники в магазинах. Такий підхід показує, що навіть традиційні предмети можуть звучати по-новому, коли вони пов’язані з реальним життям.Третій за популярністю курс – “Теорія ймовірності та математична статистика”. Його популярність свідчить про те, що частина учнів готова працювати зі складнішими математичними темами, особливо тими, що допомагають аналізувати дані і краще розуміти процеси.Батьки ж здебільшого спочатку мають багато запитань, зокрема про те, чи не звузить профільність можливості вступу до університетів, що робити, якщо є бажання змінити профіль в процесі навчання, а хто викладатиме ті чи інші вузькопрофільні предмети... Але після детальніших презентацій моделі багато хто починає сприймати її як шанс для дітей більш усвідомлено будувати освітню траєкторію. А коли батьки бачать, як ліцеї змінюються інфраструктурно, як зʼявляються нові простори, лабораторії, спеціалізовані кабінети – запитань стає значно менше. Ну і загалом, якщо діти задоволені, якщо вони йдуть до школи з бажанням, якщо знаходять своє захоплення і реалізують його — задоволені і батьки. 

Що дасть така реформа у довгостроковій перспективі для нашого суспільства?Реформа старшої профільної школи має потенціал змінити не лише саму школу, а й ширший освітній і соціальний ландшафт.Україна, до слова, лишається єдиною країною Європи, окрім росії і білорусі, де навчання триває не 12, а 11 років. Ми досі не інтегровані в європейський освітній простір, попри те, що тримаємо євроінтеграційний курс. Тобто всі вже от скоро як 35 років незалежності ми послуговуємося рудиментами старої радянської системи. Сьогодні українська школа найчастіше працює за принципом “один підхід для всіх”. Але в старшій школі це вже не відповідає потребам учнів. У 15–16 років підлітки мають різні інтереси, різні плани на майбутнє, різні освітні траєкторії. Профільна школа дозволяє поєднати глибше вивчення предметів із реальним вибором. Учні можуть більше часу приділяти тим напрямкам, які для них важливі — чи то природничі науки, чи гуманітарні дисципліни, чи технології.У довгостроковій перспективі це означає більш усвідомлений вибір професій і менше випадковості у кар’єрних рішеннях. Хоча наш світ змінюється так швидко, що особисто я не бачу нічого поганого чи дивного в тому, щоб змінювати кілька професій за життя. Ще одна важлива зміна — поступове формування нової культури навчання, де школа не лише передає знання, а допомагає учням зрозуміти себе, свої інтереси і можливості. Допомагає навчитися вчитися впродовж життя, критично мислити, приймати усвідомлені рішення. Саме тому реформа старшої школи — це щонайперше інвестиція в наступне покоління українців і в розвиток країни.

Реформування старшої профільної школи у 2026 — з чим працюєте зараз?2026 рік — це фінальна фаза підготовки до національного запуску старшої профільної школи у 2027-му. Тому ми одночасно працюємо на кількох рівнях. По-перше, нормативному: внесення змін до нормативно-правових актів. По-друге, інституційному — формування мережі академічних ліцеїв у громадах і підтримка тих закладів, які вже готуються до переходу. І третій напрям — грифування модельних навчальних програм, підготовка до апробації підручників і посібників. А також готуємося до професійного розвитку шкільних команд.Фактично зараз ми переводимо реформу зі стадії концепцій у стадію щоденних управлінських і педагогічних рішень.

Які відгуки отримуєте від учасників, які вже з 2025 року випробовують модель профільної школи?Відгуки дуже прагматичні. Учителі відзначають, що профільність реально підвищує мотивацію учнів: коли предмет обраний свідомо, рівень залученості інший.Керівники ліцеїв говорять про складність організації — розклади, кадрові рішення, комунікація з батьками. Але водночас більшість визнає, що назад до “однакової школи для всіх” вже не хочеться. А учні, як правило, цінують можливість поглибленого вивчення того, що справді цікавить, і раннє розуміння професійної траєкторії.

Антоніна Макаревич на зустрічі з освітянами, батьками та школярами.