Як "розгерметизувати" історію в школі?

У лютому рубрика #EdProрекомендує поповнилася підбіркою ресурсів для учителів історії на замовлення освітян у фейсбук-коментарях нашої спільноти. Сподіваємося, розмова з трьома вчителями історії окрім перевірених на практиці ресурсів ще й допоможе розкрити суть питання: для чого потрібно використовувати усі ці інструменти та за яких умов навчання буде реально ефективним? Бо навіщо знати історію України з кожним днем розуміємо все більше.Тож спробуємо разом "розгерметизувати" питання вивчення історії в освітніх закладах, що має чимало аспектів, адже це не математика зі сталими формулами, поняттями й цифрами.

Ресурси з готовим наповненням

Навчальна програма mozaBook та платформа mozaWeb є однією з найпотужніших, що містить 3D-візуалізацію, фото, цифрові уроки, в основному зі світової історії. Різноманітні інструменти для створення власних завдань. Також усім цим можна користуватися й на сайті MozaWeb. Сервіс платний, але є можливість створити безплатний акаунт з доступом до частини опцій. Стаття “Віртуальні музеї у mozaBook” про те, як організувати віртуальну екскурсію цікавими музеями світу, які можна відвідати онлайн.

Окремим острівцем допомоги для учителів є Методичні рекомендації щодо інтерактивного контенту в mozaBook або mozaWeb за програмою НУШ для 5 класу та для 6-10 класів за програмою МОН України.

Сайт підтримки підручника “Всесвітня історія. Історія України. 6 клас” автор П. В. Мороз містить візуалізацію тем, які вивчають у 6 класі.Технологія Google Street View (рекомендуємо також завантажити додаток) – надає можливість перегляду вулиць у різних місцевостях: для дослідження столиць чи провінційних містечок.На сайті Histography графічно зображені послідовність історичних подій, роки життя видатних особистостей, здійснення наукових відкриттів, окремими розділами йде музика та література.Відеоресурси з історії: Ютуб-канал Ukraїner з подорожами сучасною Україною та ютуб-канал Книга-мандрівка на основі мультсеріалу про всесвітньо відомих українців та події, пов’язані з їхнім життям.На Google Play є мобільний застосунок із завданнями із Книги-мандрівки.

Програми для створення власних матеріалів та завдань

Про більшість із програм ми вже писали у таких статтях “Підбірка ліцензійного контенту для проведення онлайн-уроків”, “3 програми для учителя на щодень. Яку вибрати?”, “Очима вчителів: уроки, зошити, інструменти в mozaBook”.Тож зараз згадаємо 2 цікавих ресурси, які підійдуть для розминки з цікавим матеріалом.«Ребуси №1» – українськомовна онлайн-платформа, за допомогою якої можна створювати власні ребуси чи розгадувати наявні на сайті.Word It Out – зручний у використанні англомовний онлайн-сервіс, за допомогою якого можна створювати різноманітні хмари слів. 

Курси та спеціалізовані історичні ресурси

На ресурсі Prometheus можна пройти курси: «Новітня історія України: від початку Другої світової війни до сучасності», «Вибрані питання європейської історії», «Історія України. Повний курс підготовки до ЗНО».На ресурсі WiseCow можна пройти курси: «Страх та ненависть у 1917–1921 роках», «1917 – рік, який змінив усе», «100 років української історії за 100 хвилин», «Історія Західної України».Educational EraКурс “Зародження української нації”Курс “Історія України в історіях”
Онлайнове суспільно-історичне, науково-популярне видання “Історична правда” фокусується на політичній історії ХХ століття. Загалом, можна знайти матеріали про історію України та українців, росіян, поляків, євреїв, кримських татар, інших етносів, доля яких пов'язана з нашою країною, від стародавніх часів до сьогодення.Сайт "Україна Incognita" містить статті на історичну тему, інтелектуальний календар, фотоісторії, маршрути Україною та рекомендації для прочитання книг.Сайт Українського інституту національної пам'яті містить інформацію за різними напрямками: Віртуальний некрополь української еміграції; Онлайн-архів усної історії; Українська Друга світова війна; Українська революція 1917–1921 років; Бабин Яр: пам'ять на тлі історії. Путівник для вчителя. 

Переходимо до розмов з учителями-практиками, вдячні за надані відповіді переможцю національної премії Global Teacher Prize Ukraine (2020) Василю Дяківу, учителю історії, основ здоров'я і громадянської освіти у Заліщицькій державній гімназії. Адже зачепили тему сьогоденних викликів для учителів, батьків та учнів, рівні відповідальності усіх учасників навчального процесу.

Тому, якщо порекомендувати з платформ для вивчення історії, які стосуються змісту, то серіал “Невідома Україна”, “Локальна історія”. “Без брому”, “Історія для дорослих”, канал імені Т.Г. Шевченка, серіал “Згадати все”, відеосюжети каналу UA.Перший. Обов’язково матеріали Інституту національної пам’яти, Інституту дослідження Голодомору… Але буду постійно підкреслювати, що зміст усіх відео необхідно проговорювати, обговорювати з учнями. Інакше — це просто надаремне витрачений час. Тепер щодо ігрових та комунікаційних платформ. Вони відомі та, напевно, використовуються багатьма педагогами. Це LearningApps, Learningsnacks, Wordwall, Quizizz, Mentimeter, Kahoot, Padlet, Linoit, сайту для вивчення громадянської освіти “3D демократії думаємо дбаємо діємо”, онлайн-ігри: “Обираєш ти”, “Непідкупність”, “Пригоди Літератуса”, “Медіазнайко”, платформ для тестування: Classtime та на сайтах “На урок”, “Всеосвіта”. Часто використовую сайти з картографічним матеріалом. Цікавою, але, на жаль, єдиною, яка відома мені, історичною онлайн-грою є “Гетьманщина”, де потрібно читати та думати, приймати рішення і нести відповідальність. Є онлайн-ігри про козаків, але вони у стилі фентезі, і тому рідко можна якийсь фрагмент використовувати.
Чи використовуєте програму mozaBook? Якщо так, то які з інструментів є корисними?На жаль, постійні карантини не давали змоги системно використовувати такі захоплюючі та цікаві інструменти з програми mozaBook. Але вдавалося на уроці демонструвати та аналізувати 3D-сцени, виконувати окремі види тестів, теми цифрових уроків, портретної галереї, відео 10 класу про тоталітаризм Й.Сталіна, після мирних угод тощо.

“Для мене очевидна криза класно-урочної системи.” Як дають з цим раду вчителі зараз, під час карантинів? Які підходи у викладання з власної практики порадите? Педагоги, діти, батьки — заручники класно-урочної системи. Навіть якщо вона використовує електронні засоби та Інтернет-зв’язок. Адже заставляти дітей відбувати перед екраном ноутбука чи гаджета по 6-8 уроків щодня — це нищення фізичного та психічного здоров’я учнів і педагогів. Формально такий підхід виправданий з позиції фінансових органів, адже таким чином можна платити педагогу заробітну плату — за прочитані години. Але ефективність? Про неї ніхто не говорить на рівні дослідження. Часто потрапляють в інформаційний простір дані про, так зване, дистанційне навчання. У них є все, окрім його наслідків для організму та рівня ефективности. Тут хочеш чи не хочеш, але потрібно розділити відповідальність в освітньому процесі. Педагог повинен використовувати всі можливі засоби, якими він володіє, для комунікації та здійснення синхронного чи асинхронного освітнього процесу зі здобувачами освіти. Це його зона відповідальности. Тепер зона відповідальности учня — це його вибір — бути присутнім на уроці чи не бути, засвоювати зміст конкретного уроку чи не засвоювати через синхронне чи асинхронне навчання. Навіть, і це виглядає, як крамольна думка, відповідальність за форму здобуття освіти. Це повинно проявлятися у тому, що діти усвідомлено та аргументовано говорять батькам про психологічний, фізичний дискомфорт, що виникає під час такої форми “навчання”. І це мав би бути сигнал батькам щось змінити, щоб не мучити дитину. Але найцікавіше то є відповідальність батьків за дотриманням дітьми вимог онлайн-навчання. Частина батьківської спільноти звикла, що вся відповідальність лежить на педагогах, частина батьків, бачачи як дитина мучиться фізично та психологічно, робить все, щоб полегшити їй страждання — обманюючи. І це робить часто у присутности дитини. Частина вірить у “доброго вчителя”, який “розуміє” стан дитини та “по-доброму” її оцінить. Зовсім невеликий відсоток батьків відповідально ставляться до такого виклику і, що важливо, спільно з дитиною та педагогами намагаються його пройти. Але переважна більшість батьків так і не розуміє, що, крім класно-урочної системи, є інші форми здобуття освіти, і не намагається її спробувати для добра та здоров’я власної дитини. І кожен з учасників освітнього процесу повинен нести відповідальність, визначену державою. Наприклад, в Англії було прийняте рішення, яке дозволяє штрафувати батьків, які беруть своїх дітей під час освітнього процесу на відпочинок. У Новопечерській школі відсутні гаджети в педагогів та учнів під час проведення уроків, адже, за результатами дослідження, їх використання — це втрата 2,5 чи 3 місяців навчання. Але чомусь на державному рівні немає рішення, яке б стосувалося використання учнями гаджетів. Це не про заборону, а про диференціацію. Наприклад, ті учні, які не використовують гаджети, закінчують школу швидше, а тим, що занурені у гаджет, продовжують навчання відповідно до тривалости їх використання під час освітнього процесу.

Які підходи у викладання з власної практики порадите?Період хайпу класно-урочної системи з використанням електронних засобів та Інтернет-зв’язку позаду. Якщо минулого року в інформаційній стрічці соцмереж педагоги часто повідомляли про той чи інший засіб, спосіб, прийом для покращення освітнього процесу онлайн, то тепер їх фактично не зустрінеш. Мотивувати частину учнів стає дедалі складніше. Діти адаптувались і розуміють, що все буде о’кей, навіть якщо не о’кей. І тому мову веду про відповідальність. Що цікавого? Для громадянської освіти — це онлайн-курс “3D демократії думаємо дбаємо діємо”, для “живої” роботи — падлет чи ліноіт, для миттєвої перевірки Classtime, форми Google. І реалізація освітніх проєктів. У цьому випадку я справді стаю консультантом, коучем. Використовую і всі вище перелічені ігрові платформи. Життя продовжується — шукаємо у ньому можливостей, позитиву та віри.

блог EdPro, Едпро, історія України, для вчителів, навчання, 2022, Василь Дяків

Ваше твердження “Вивчення історії – це не знання окремих дат, вирваних із контексту” перегукується з підходом до подання історії у книзі “Подолати минуле. Глобальна історія України.” Ярослава Грицака. Чи рекомендували б такі книги з поданням взаємозв’язків різних процесів під час історичного розвитку України у світовому контексті на позакласне опрацювання школярам чи ознайомлення на уроках?
Дякую за питання. Звичайно, я рекомендував і рекомендую такі книги, у яких є концептуальне розуміння історії, як України, так і всесвітньої, для позакласного опрацювання школярам чи ознайомлення на уроках.При цьому є декілька викликів, які необхідно вирішувати. Перший, діти не мотивовані читати такі “грубі книги” самостійно. Другий, такі книги треба читати й проговорювати одночасно, адже дитяча пам’ять, як флешка: щойно прочитане не може триматися у мозку, воно відразу “випаровується”, якщо це не може бути використане на практиці негайно. А такі книги — це книги принципів та цінностей, і людині потрібно дорости до необхідности/мотивованости їх прочитати. Це приблизно так само, як читати Біблію. Важливо використовувати для усвідомлення і розуміння методи Сократа чи навчання в Академії Платона.Але тут виникає третій виклик: час для обговорення, проговорення, усвідомлення, рефлексії. Його, на жаль, у школі для вивчення історії немає. Тому говорити про “ознайомлення на уроках” — це фактично місія нездійсненна, крім профільного вивчення, наприклад, історії України у 10-11 класах.Четвертий виклик пов’язаний з традиційним підходом викладання історії, де часто “надважлива” якась дріб’язкова дата чи подія, яка потім може бути на ЗНО, яку необхідно запам’ятати. Такий підхід — не суть мислення і формування позицій, але на ньому і далі часто акцентують.Зрештою, є ще суспільство, оточення, які піддаються масовій культурі. Й про цінності та принципи у ньому мова взагалі не ведеться, і не демонструється їхня необхідність. Тобто, відсутність потреби, необхідности суспільству шукати непрості відповіді на складні питання життя та успішности держави, унеможливлюють формування критичної маси інтелектуальної еліти, яка здатна реалізувати “українську мрію”.

Володимир Перерва

учасник програми “Навчай для України", вчитель історії в Опорному закладі освіти "Калинівський академічний ліцей - освітній центр"

Марія Гуреш

вчителька історії в Atlantic school, Наша Школа, Альтернативна школа "Радоскул", 9¾ school