Учитель — це людина, здатна змінити світ через кожну окрему дитячу долю.Перша розмова з фіналістами Global Teacher Prize Ukraine 2025

Розповіді фіналістів Global Teacher Prize Ukraine 2025 про участь в премії та важливе для кожного вчителя в Україні.





 

Розмова з трьома фіналістами Global Teacher Prize Ukraine 2025. Плануємо інтерв’ю з кожним та цікаві дописи для наших читачів. Тож очікуйте на продовження серії інтерв'ю з освітянами.У цій публікації враженнями про премію Global Teacher Prize Ukraine, навчальну програму mozaBook, своїм баченням щодо викликів освітян, способів для саморозвитку та підходів у навчанні дітей поділилися учитель історії Андрій Стецюк, учителька польської та української мови Людмила Сакович та учителька української мови, методистка, експертка програми "Солов'їне шоу" Катерина Роботницька.

Премія Global Teacher Prize Ukraine у вашому житті. Як це було для вас і що ви зберегли для себе з цього досвіду?

Це була справжня “освітня подорож” у всесвіт натхнення та мотивації. Global Teacher Prize Ukraine стала для мене не просто премією — це був вибух енергії, віри й усвідомлення, що вчитель сьогодні може бути драйвером змін та superstar.Я познайомився з людьми, які не просто навчають, вони надихають, захоплюють, я зрозумів, що освіта може мати серце. Для себе я зберіг три речі:● віру — що навіть маленькі кроки (просто заповнити анкету), можуть мати велике значення;● натхнення - від колег-фіналістів, які змінюють школи зсередини;● відповідальність, бо коли тебе впізнають як учителя, який “може”, ти вже не маєш права зупинятись, тільки йти уперед. 
Цей досвід навчив мене, що справжня нагорода — це не грамота чи статуетка, а учні, які починають вірити у себе та свої мрії, бо бачать, що їхній учитель вірить у свої.

Андрій Стецюк Учитель історії, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025, блог EdPro

Андрій СтецюкУчитель історії, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025 

Illustration
Людмила Сакович, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025, блог EdPro

Людмила СаковичУчителька польської та української мови, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2025 

Участь у Global Teacher Prize Ukraine стала для мене особливим моментом — не просто визнанням професійних досягнень, а можливістю побачити, наскільки потужною є спільнота українських учителів. Цей досвід дав мені відчуття єдності, підтримки й натхнення рухатися далі. Я зберегла віру в те, що кожен учитель може бути агентом змін, а найцінніше — це бачити, як наші учні ростуть, мріють і втілюють неможливе.Премія Global Teacher Prize Ukraine стала для мене також точкою рефлексії та переосмислення: я побачила, як багато українські вчителі роблять для майбутнього країни. Цей досвід подарував мені нову впевненість, коло однодумців і розуміння, що освіта — це простір постійного зростання. Для себе я зберегла відчуття вдячності й відповідальності за те, щоб надихати інших і продовжувати розвиватися. Найцінніше, що я відчуваю, — це натхнення продовжувати працювати з любов’ю і вірою в майбутнє.

Global Teacher Prize Ukraine 2025, блог EdPro

Коли я вирішила подати заявку на Global Teacher Prize Ukraine, довго вагалася. Але зробила цей крок, і він став одним із найцінніших у моєму професійному житті. Для мене премія — це не про конкуренцію, а про людей і цінності. Про спільноту вчителів, які надихають одне одного.
Я отримала не лише нові знання, а й досвід, який не забувається: проведення експромтом інтегрованого уроку на соціальну тему, пошук рішень освітніх викликів Ворохтянської громади, дискусії про освіту з керівником ГУР Кирилом Будановим і прем’єркою Юлією Свириденко. Це був виклик, розвиток і мотивація в одному.

 фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025, блог EdPro, Катерина Роботницька

Катерина РоботницькаУчителька української мови, методистка, експертка програми "Солов'їне шоу", фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2025 

Global Teacher Prize Ukraine 2025, блог EdPro

Які ваші улюблені сайти для самоосвіти та методи у роботі з дітьми, які найбільше подобаються, дають результати? Андрій Стецюк: Мої улюблені ресурси для самоосвіти — Prometheus, EdEra, Портал Дія. Цифрова освіта та інші. Вони допомагають мені тримати руку на пульсі сучасної освіти й шукати нові підходи. У роботі з дітьми найбільше люблю проєктну та міжгалузеву діяльність, інтегрую STEM (3D- друк, використання ЛЕГО тощо), історичний сторітелінг та дослідження, коли учні самі стають дослідниками минулого. Такі методи розвивають критичне мислення, командну роботу та смак до відкриттів. Бо найкращий результат — це коли учень не просто “знає”, а відчуває історію, бачить у ній себе та своє майбутнє.
Людмила Сакович: Моя самоосвіта — це постійна подорож. Я часто навчаюся на О.Університет, EdEra, читаю блоги вчителів на Facebook і надихаюся спільнотами Global Teacher Prize та Освіторії. Саме ці середовища допомагають залишатися в курсі нових тенденцій і методик. У роботі з дітьми мені найбільше подобаються проєктне навчання, інтерактивні методи, гейміфікація та діалогові практики. Такі підходи дають дітям свободу вибору, розвивають критичне мислення й дозволяють відчути радість від навчання. Результати видно не лише у знаннях, а й у впевненості, ініціативності та командній роботі учнів. Саме тому мої улюблені помічники — це MozaBook, ВШО, Kahoot, LearningApps, Mentimeter, Classtime, Classroomscreen.
Катерина Роботницька: Самоосвіта — це спосіб тримати фокус на розвитку. Для мене професійне зростання не обмежується курсами. Це широке поле самопізнання: відвідування театрів, виставок, музеїв, зустрічей із цікавими людьми. Паралельно проходжу курси на “Prometheus” і “EdEra”, розвиваю психолого-педагогічні компетентності.У роботі з дітьми використовую емоційні криголами, рефлексію, сократівську бесіду, проблемні запитання, інтерактиви “Kahoot”, “Bamboozle” та навіть батли з ШІ. Такі формати допомагають утримувати інтерес і формують критичне мислення.

навчальна програма mozaBook, ПЗ для вчителів, Мозабук, освітня програма Мозабук, інтрактивна панель EdPro, панель Едпро

Який був ваш улюблений предмет, коли ви навчалися у школі? І чи хотіли б ви особисто мати можливість навчатися в дитинстві з програмою mozaBook? Чим корисне таке навчальне ПЗ вчителям і дітям?
Андрій Стецюк: У школі я навчався в математичному класі й мені дуже подобалось розв'язувати складні задачі, шукати відповіді на запитання. В 9 класі я захопився історією і важливу роль в цьому відіграв мій вчитель. Історія стала для мене подорожжю у часі. Я уявляв себе учасником ключових подій, міжнародних конференцій, битв — це мене надихало. Своє захоплення історією я намагаюсь зараз передати своїм учням. Якби в моєму дитинстві була програма mozaBook, я б, напевно, не виходив зі школи. Вона дає те, про що ми колись могли лише мріяти — оживляє історію, показує процеси у 3D, переміститися у давні цивілізації чи середньовічні міста буквально одним кліком миші. Для вчителя це інструмент, що надихає, а для учнів — вікно у світ пізнання, де навчання перетворюється на гру, дослідження й відкриття. MozaBook робить освіту не лише сучасною, а й по-справжньому захопливою.
Людмила Сакович: Я є фанаткою навчання, тому не можу сказати, що мала якийсь один улюблений предмет. У старших класах я обожнювала алгебру, хімію, біологію і фізику. Пам’ятаю, як моя вчителька математики казала, що я роблю помилку, бо йду на філологію. Якби в моєму дитинстві була програма mozaBook, переконана, що навчання стало б ще більш захопливим і продуктивним. Я б із задоволенням поринула у 3D-сцени, анімації, самостійно експериментувала б із матеріалом, повторювала в зручному темпі.Для мене як вчителя mozaBook — це потужний інструмент: він дозволяє створювати живі уроки, підтримує гнучкий підхід до учнів з різними темпами навчання, допомагає робити матеріал доступним, сучасним і мотивувальним. Я зберегла з цього досвіду віру, що коли технології в освіті поєднані з педагогічною майстерністю — діти отримують не просто знання, а можливість мислити, досліджувати та зростати.
Катерина Роботницька: У школі я найбільше любила українську мову та літературу, саме тому й обрала цей шлях. Якби тоді існувала програма MozaBook, навчання було б набагато яскравішим. Це програмне забезпечення дає змогу буквально “зануритися” у світ літератури й історії, побачити епохи, уявити життя героїв. Для дітей і вчителів це можливість зробити навчання живим і захопливим.

Які найбільші виклики перед вчителями в Україні сьогодні. Як вам вдається знаходити рішення в різних професійних ситуаціях?Андрій Стецюк: Сьогодні вчителі України стоять на передовій не лише освіти, а й життя. Найбільші виклики — це війна, нестабільність, емоційне вигорання та потреба залишатись для дітей опорою, коли самому часто буває непросто. Але саме в цьому наша сила — уміння тримати світло, навіть коли навколо темно.Я знаходжу рішення через спільноту колег-однодумців, через творчість, музику, гумор та віру, що кожен день у класі — шанс змінити бодай одну дитячу долю. Мій принцип простий: якщо не можеш змінити обставини – зміни підхід. І саме тоді навіть виклики стають можливістю для власного зростання.
Людмила Сакович: Якщо коротко, то найбільші виклики — це емоційна витривалість, цифрова адаптація та мотивація учнів у складних умовах. Я знаходжу рішення через командну підтримку, безперервне навчання й позитивне мислення. Вірю, що кожен урок може стати маленькою перемогою, якщо його проводити з любов’ю, розумінням і вірою в дитину.
Найбільші виклики для вчителів сьогодні — це нестабільність часу, емоційне навантаження, а також необхідність постійно оновлюватися, щоб відповідати потребам дітей, які живуть у зовсім іншому інформаційному світі.Освіта нині — це не лише передавання знань, а й підтримка, адаптація, турбота про психологічний стан дітей. Часто вчитель стає тим, хто допомагає дитині втримати внутрішню рівновагу, знайти сенс і віру в майбутнє.
Мені допомагає шукати рішення відкрите спілкування, взаємопідтримка з колегами, а також віра в дітей. Коли бачиш їхню допитливість і прагнення до життя — з’являються сили й нові ідеї навіть у найскладніші моменти. Я вчуся приймати зміни, бути гнучкою і шукати можливості навіть у складнощах. Допомагають любов до дітей, творчість, самоіронія і розуміння, що кожен день у школі — це шанс зробити щось добре. Рішення народжуються, коли не боїшся радитися, пробувати нове й визнавати, що вчишся разом зі своїми учнями. А ще важливо ставати опорою для колег. Тоді ти просто не маєш іншого виходу і мусиш бути сильним. Саме тому я активно працюю з колегами на тренінгах, вебінарах і конференціях.

Катерина Роботницька: Сьогодні один із найважливіших викликів — підтримка ментального стану учнів. Я прагну створювати середовище прийняття, довіри й психологічного комфорту.Тут мені допомагають техніки СЕЕН, арттерапія, ігрові практики, “емоційні криголами”. У будь-якій професійній ситуації намагаюся ставити себе на місце учня, аби зрозуміти його потреби й надати підтримку.

Що для вас є опорою в особистому й професійному житті. Де ви черпаєте натхнення, сили й спокій?

Андрій Стецюк Учитель історії, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025, блог EdPro

Андрій Стецюк: Моя найбільша опора — сім’я (мій брат та дружина). Моя Ірина – це людина, яка вміє одним словом повернути мені спокій та віру, навіть коли навколо буря. Дружина – мій надійний тил, натхнення та найщиріший мотиватор й перший слухач моїх ідей.Сили черпаю у своїх учнях. Їхні нестандартні запитання, усмішки, жарти, ТікТоки та відкриття, щодня нагадують мені навіщо я в цій професії. А спокій приходить тоді,коли я йду в гори, мандрую Україною, слухаю музику або просто читаю книгу на дачі. Тоді все стає на свої місця й знову хочеться творити, навчати й наповнено жити.

Людмила Сакович Учителька польської та української мови, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2025

Людмила Сакович: У найскладніші часи я просто продовжую робити свою роботу. Потім, бувало, мене питали: як вдалося зберегти спокій. Я не маю відповіді на це питання. Я просто роблю.Моя найбільша опора — люди: моя сім’я, колеги, учні — ті, хто поруч, хто вірить, підтримує, надихає. Саме вони дають сили рухатися далі, навіть коли здається, що ресурсу вже немає.Натхнення я знаходжу в малих моментах — у дитячих усмішках, у щирих словах подяки, у спільних перемогах і навіть у помилках, які стають точками росту. Спокій мені дарують природа, подорожі, книги, тиша, а ще — відчуття, що я на своєму місці й роблю справу, яка має сенс.

Illustration

Катерина Роботницька: Моя головна опора — родина. Саме вона допомагає триматися в балансі, надихає й додає сил. Ресурс я відновлюю через природу, книги, культурні події та спілкування з дітьми. Адже саме вони — найпотужніше джерело енергії для вчителя: їхня цікавість, щирість і бажання пізнавати світ щоразу нагадують, заради чого я працюю. Бути вчителем сьогодні для мене означає не лише навчати, а й допомагати дитині зростати внутрішньо, бачити сенс у тому, що вона робить. Премія Global Teacher Prize Ukraine підтверджує: вчитель — це людина, здатна змінити світ через кожну окрему дитячу долю.

Про враження нашої команди від цьогорічної та торішньої церемонії нагородження фіналістів Премії та інтерв'ю учителів читайте на блозі EdPro:Компанія EdPro привітала фіналістів та переможців Global Teacher Prize Ukraine 2025Компанія EdPro привітала фіналістів та переможців Global Teacher Prize Ukraine 2024Перша розмова з фіналістами Global Teacher Prize Ukraine 2024Друга розмова з фіналістами Global Teacher Prize Ukraine 2024Третя розмова з фіналістами Global Teacher Prize Ukraine 2024Леся Павлюк: “Школа насамперед для тих людей, які за покликом серця сюди прийшли”