Завдяки програмі mozaBook методи в навчанні із розділу фантастики стали реальністю.

Розповіді фіналістів Global Teacher Prize Ukraine 2025 про участь в премії та важливе для кожного вчителя в Україні.





 

Третя розмова з фіналістами Global Teacher Prize Ukraine 2025. Сьогодні нашими гостями є вчителька мистецтва Юлія Ометюх, вчитель хімії, керівник регіональної освітньої STEM-лабораторії та обласної авторської школи Євгеній Атамасенко та вчитель історії та факультативу «Підприємництво в дії» Олександр Тарасюк. Розпитали про улюблені шкільні предмети та організацію уроків з ПЗ mozaBook, про виклики сьогодення та життєві й професійні опори.

Премія Global Teacher Prize Ukraine у вашому житті. Як це було для вас і що ви зберегли для себе з цього досвіду?

Для мене це не просто премія це зустріч із людьми, які дихають освітою. Вона стала нагадуванням, що вчитель — це не професія, а покликання. Я винесла із цього досвіду відчуття приналежності до крутої неймовірної спільноти та вдячність за можливість бути серед тих, хто творить зміни, і за довіру, яку дають діти щодня.
Які ваші улюблені сайти для самоосвіти та методичної роботи?Я люблю вчитись постійно і в дітей, і в сучасних ресурсів. Користуюся EdEra, Освіторією, Mozaik Education, там завжди є щось нове, живе, реальне. У роботі для мене головне не форма, а стан дитини на уроці. Коли очі блищать, коли народжується питання і є взаємодія це найкращий результат. Тому я часто використовую мистецтво як місток до світу цінностей, емоцій і краси.
Який був ваш улюблений предмет у школі? Чи хотіли б ви мати mozaBook у дитинстві?У школі я найбільше любила музику, українську мову й історію предмети, у яких є душа. У кожному з них я відчувала живий подих часу, мелодію слова й енергію народу.Я точно хотіла б навчатися з mozaBook, бо така платформа дає можливість не просто вчити, а проживати матеріал усіма відчуттями. Вона допомагає дітям бачити зв’язок між минулим і сучасністю, між звуком, словом і образом. А вчителям творити уроки, у яких знання оживають і залишаються з дітьми надовго.

фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025, блог EdPro, Юрій Пахомов Учитель хімії, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025

Юлія Ометюх Учителька мистецтва, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025 

блог EdPro, Юлія Ометюх, учителька мистецтва, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025

У роботі для мене головне не форма, а стан дитини на уроці. Коли очі блищать, коли народжується питання і є взаємодія це найкращий результат. Тому я часто використовую мистецтво як місток до світу цінностей, емоцій і краси.

Юлія Ометюх
Учителька мистецтва, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025 

Наталія Власова Учителька історії, директорка ліцею, співавторка підручників та МНП, аспірантка, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2025

Євгеній АтамасенкоУчитель хімії, керівник регіональної освітньої STEM-лабораторії та обласної авторської школи, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025 

Global Teacher Prize Ukraine — це велика подія в моєму житті. Це нова сходинка у визнанні педагогічної майстерності і я дуже вдячний долі, що став одним із фіналістів. Особисто для мене це захоплива і разом з тим неочікувана подія, адже мене подала на реєстрацію заступник з навчальної роботи нашого ліцею. І лише тоді, як реєстрація була майже оформлена, вона повідомила мені, що номінувала мене на премію. Я безмежно вдячний їй за це. Саме під час відбіркових турів, самопрезентацій, асесменту, фіналу, я знайшов справжню когорту друзів і однодумців. Викладачів різних спеціальностей, але унікальних педагогів. Повірте – це дуже великий, цікавий і неповторний досвід.
Які ваші улюблені сайти для самоосвіти та методичної роботи?Щоб йти в ногу з часом, необхідно підтримувати власний рівень ерудиції, професіоналізму. В наш час дуже зручно користуватись освітніми онлайн платформами. Я користуюсь різними платформами, залежно від потреби. Платформою «На урок» я користуюсь для пошуку роздаткових та перевірчих матеріалів, освітній хаб «EduHub.in.ua» дозволяє підібрати інформацію екологічного спрямування, «Prometheus» — матеріали для підвищення кваліфікації, «EdEra» допомагає у пошуку цікавих відеолекцій, «MozaWeb» — платформа, яка допомагає мені розвивати STEM-напрямок, «Всеосвіта» допомагає взяти участь у цікавих вебінарах.Щодо методів роботи з дітьми, то цим питанням повністю керують самі учні. Я обираю той метод, який найбільше підходить, подобається самим дітям і дає найліпший результат. Зазвичай це практичні роботи, наукові дослідження, STEM-проєкти.

Сьогоднішні учні через декілька років будуть лікарями, молодими вченими, військовими, робітниками, слюсарями, поліціянтами, політиками. Саме їм відновлювати та розбудовувати нашу країну. І те, як правильно вони це будуть робити, зараз залежить від нас — вчителів... Оскільки я маю справу з дітьми, то при пошуку рішень в різних професійних ситуаціях насамперед користуюся принципом Гіппократа «Primum non nocere».

Євгеній Атамасенко
Учитель хімії, керівник регіональної освітньої STEM-лабораторії та обласної авторської школи, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025 

Global Teacher Prize Ukraine 2025, блог EdPro

Для мене ця премія — не просто визнання, а своєрідна точка росту. Вона допомогла ще раз переосмислити, чому я в освіті й що є справжньою цінністю нашої роботи. Global Teacher Prize Ukraine дала можливість зустріти десятки колег, які змінюють свої школи, громади, а часто — і життя дітей. Це неймовірне відчуття — бути серед людей, які мислять схоже, які вірять, що освіта — це сила, а вчитель — це не професія, а місія.
Найцінніше, що я виніс із цього досвіду — це віра в те, що навіть маленькі ініціативи можуть мати великий вплив. А ще — знайомства із людьми, з якими хочеться творити спільні справи для нашої країни.

Констянтин Кравчук Учитель інформатики та образотворчого мистецтва, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025, блог EdPro

Олександр ТарасюкУчитель історії та факультативу «Підприємництво в дії», фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025 

Які ваші улюблені сайти для самоосвіти та методи у роботі з дітьми, які найбільше подобаються, дають результати?Я вірю, що сучасний учитель має бути “вічним студентом”. Тому постійно навчаюся на платформах Prometheus, EdEra, Diia.Освіта, European Schoolnet Academy, School of ME. Ці ресурси допомагають не лише отримати знання, а й надихають на нові формати уроків.У своїй роботі я спираюся на проєктне навчання, метод кейсів, гейміфікацію, дебати, і, звісно, на методику «Учень навчає учня» — вона прекрасно розвиває відповідальність і впевненість дітей. Особливе місце займають програми «Коло друзів» і шкільні ініціативи — від «Суперфільму» до «Посади тюльпан чи дубочки». Усе це допомагає дітям зрозуміти, що школа — це не просто уроки, а живий простір можливостей.

Для дітей mozaBook — це можливість побачити й «доторкнутися» до історії, біології чи фізики, зробити навчання інтерактивним і живим. Для вчителя — інструмент, який економить час і дозволяє створити ефект присутності. В епоху короткої уваги дітей — це неоціненно.

Олександр Тарасюк
Учитель історії та факультативу «Підприємництво в дії», фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2025 

блог EdPro, програма mozaBook

Який був ваш улюблений предмет, коли ви навчалися у школі? І чи хотіли б ви особисто мати можливість навчатися в дитинстві з програмою mozaBook? Чим корисне таке навчальне ПЗ вчителям і дітям?Євгеній Атамасенко: Зі шкільних років мене цікавила хімія. З особливим захопленням я вивчав хімію і методику викладання хімії, яку застосовував мій батько — учитель хімії в школі де я навчався. Так, я вчитель у другому поколінні. Тому маю унікальну можливість опираючись на досвід батька, розбудовувати свою, авторську методику викладання. І в цьому одну із головних ролей відіграє наочність, практична діяльність учнів, віртуальні симуляції процесів, яких не можна здійснити в шкільних умовах. Завдяки програмі mozaBook, такі методи в навчанні із розділу фантастики стали реальністю. Звичайно, в мої шкільні роки таких можливостей не було. Навіть мріяти про таку візуалізацію не доводилось. Сьогодні ж ми маємо надзвичайно широкий спектр моделей, віртуальних дослідів в скарбничці програми mozaBook. І це приносить свій позитивний результат.
Олександр Тарасюк: У школі я найбільше любив історію — бо це предмет про життя, вибір і долю. Кожна подія — це історія людини, а не просто дата. Якби тоді існувала програма mozaBook, я був би її найактивнішим користувачем!Це програмне забезпечення — справжній міст між знанням і досвідом. Для дітей mozaBook — це можливість побачити й «доторкнутися» до історії, біології чи фізики, зробити навчання інтерактивним і живим. Для вчителя — інструмент, який економить час і дозволяє створити ефект присутності. В епоху короткої уваги дітей — це неоціненно.

Які найбільші виклики перед вчителями в Україні сьогодні. Як вам вдається знаходити рішення в різних професійних ситуаціях?Юлія Ометюх: Ми працюємо у непростий час, коли школа стала місцем не лише навчання, а й підтримки. Найбільший виклик — залишатись світлом, коли навколо темно. Але кожен урок — це шанс виростити в дитині віру в добро. Моє рішення завжди одне: діяти з любов’ю і з гідністю, навіть тоді, коли складно.
Євгеній Атамасенко: Наша країна дійсно переживає зараз складні часи. Відповідно і будь-яка галузь відчула зміни, які з цим пов’язані. Освіта не є виключенням. Перед освітянами постало досить велика кількість викликів, яких не було ще чотири роки тому. Це і дистанційне навчання протягом кількох років. Це і психологічний стан учнів та їх батьків, які всю ніч провели в укритті під час повітряної тривоги Це і постійна зміна класних (учнівських) колективів, яка зумовлена процесами внутрішнього переміщення осіб та виїздом сімей за кордон. Це і зниження потреби в молодих спеціалістах у зв’язку з припиненням роботи цілих комбінатів та науково-дослідних лабораторій. Але не дивлячись на всі ці та інші проблеми більшість вчителів, з якими я постійно та багато спілкуюсь, розуміють, що саме в руках вчителів — майбутнє держави.Сьогоднішні учні через декілька років будуть лікарями, молодими вченими, військовими, робітниками, слюсарями, поліціянтами, політиками. Саме їм відновлювати та розбудовувати нашу країну. І те, як правильно вони це будуть робити, зараз залежить від нас — вчителів. Тому вчителі й розробляють нові методики, впроваджують новітні технології в навчальний процес, створюють відповідні психологічні умови. Щоб уникнути власного професійного вигорання та йти в ногу з часом — проходять курси підвищення кваліфікації, беруть участі у тематичних вебінарах, «круглих столах», атестаціях та сертифікаціях. Оскільки я маю справу з дітьми, то при пошуку рішень в різних професійних ситуаціях насамперед користуюся принципом Гіппократа «Primum non nocere».
Олександр Тарасюк: Сьогодні вчитель в Україні — це людина фронту: не лише освітнього, а й людського. Ми працюємо під час війни, в умовах тривог, нестачі ресурсів, але найбільший виклик — емоційне виснаження. Утримати баланс, не згоріти, зберегти людяність і віру — ось справжнє випробування.Я знаходжу сили в спільноті — у колегах, у дітях, у команді. Ми багато працюємо разом над проєктами, що допомагають дітям адаптуватися, відчути стабільність і віру в себе. Секрет простий: менше наказів — більше довіри. Коли діти бачать, що вчитель вірить у них, вони починають вірити у себе.

блог EdPro, фіналісти Global Teacher Prize Ukraine 2025

Що для вас є опорою в особистому й професійному житті. Де ви черпаєте натхнення, сили й спокій?Юлія Ометюх: Моя опора в простих речах: у молитві, у поглядах дітей, у мистецтві, у родині. Натхнення народжується з людяності коли бачиш, що навіть маленька дія може когось зігріти. І тоді розумієш: усе не дарма.
Євгеній Атамасенко: Опорою в особистому житті є, звичайно, моя сім’я. Особливо дружина. Вона також в освіті — працює лаборантом в кабінеті хімії нашого ліцею. Також одна з організаторів STEM-команди вчителів ліцею Аліна Григорівна Атамасенко. Будь-яка гіпотеза, втілення будь-якої ідеї без її підтримки, було б набагато менш ефективними.В професійному житті у мене дуже потужна опора – це мої учні. При чому як ті учні, які зараз навчаються у ліцеї й цікавляться дослідженнями, відкриттями, винахідництвом, так і ті, які його вже закінчили, але все одно приходять у гості та розповідають про ідеї, які до них прийшли вже після закінчення ліцею. І коли дивишся в очі таких дітей, відчуваєш приплив сил і натхнення допомагати їм здійснювати бажане у пізнаванні світу.Поповнення спокою та душевної рівноваги — це звичайно вдома. Кажуть: «Людина щаслива коли вранці хоче йти на роботу, а після роботи хоче йти додому». З огляду на цей тезис, я — найщасливіша людина у світі.

Олександр Тарасюк: Моя найбільша опора — це родина, друзі, колеги, учні. Без них не було б ні ідей, ні сенсу. А натхнення я черпаю у справах, які змінюють життя — навіть найменших. Коли бачу, як дитина, що колись мовчала на уроці, сьогодні виступає на сцені чи захищає власний проєкт — ось це справжнє диво.Люблю подорожі, туризм, гори — там відновлюється спокій і внутрішня гармонія. А ще — добрий чай і теплу розмову з людьми, які горять своєю справою. Бо кожна така зустріч — це нова іскра для майбутніх змін.