Конденсатор. Збереження електричної енергії, заряджання та розряджання конденсатора

Мета: дослідити процес розряджання електролітичного конденсатора, визначити електроємність конденсатора.

Illustration

Дослід здійснено за допомогою набору для проведення лабораторних та демонстраційних робіт з курсу електрики та магнетизму EdPro AMPERIA

ПІДГОТОВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1.

Підготуйте необхідне для виконання експериментів обладнання та переконайтеся у його справності.Інформацію про комплектацію набору EdPro Amperia та інструкцію з його використання можна знайти за посиланням https://amperia.edpro.ua/instruction.

Illustration

джерело струму

Illustration

мультиметр

Illustration

резистор(100 кОм)

Illustration

світлодіод

Illustration

неполярний електролітичний конденсатор(10 мкФ) (2 шт.)

Illustration

з’єднувальні провідники

2.

Роздрукуйте роздаткові матеріали для учнів відповідно до кількості робочих груп. Набір EdPro Amperia призначений для роботи групи з 4-х учнів.Роздаткові матеріали з лабораторної роботи можна завантажити, натиснувши на кнопку "МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ".

3.

Перед початком практичної роботи нагадайте учням основні поняття та закони до цієї теми, а також ознайомте їх з технікою безпеки.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

 У випадку неправильного під’єднання провідників у колі може відбутися коротке замикання. Хоча джерело струму EdPro Amperia має програмний захист від короткого замикання, все ж варто уникати такої ситуації. Повний текст рекомендацій з техніки безпеки під час роботи з набором EdPro Amperia доступний за посиланням https://amperia.edpro.ua/safety.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ЗАКОНИ

Електростатичний потенціал

Потенціал електричного поля або електростатичний потенціал — відношення потенціальної енергії заряду в електричному полі до величини цього заряду:

Illustration

Де φ — потенціал, W — потенціальна енергія, q — заряд.

Потенціал відомий з точністю до довільної константи — його абсолютне значення залежить від точки відліку. Зазвичай, в ролі нуля потенціалу використовують значення на безмежності або потенціал землі. Напруга між двома точками — різниця потенціалів між ними, тому вона завжди визначена однозначно.Потенціал є адитивним, тобто потенціал, створений кількома зарядами є рівним сумі потенціалів, створених кожним із них у даній точці.

Illustration

Потенціал на поверхні провідника однаковий у всіх точках цієї поверхні, іншими словами, поверхня провідника — еквіпотенціальна.Одиницею виміру потенціалу є вольт.

Приклади електростатичного потенціалу

Потенціал точкового заряду, у вакуумі, вважаючи його рівним нулю на безмежності:

Illustration

Де k — електростатична стала, та ж, що входить в закон Кулона.

Електростатична стала залежить від системи одиниць.
У системі СІ вона дорівнює:

Illustration

Той самий вигляд потенціалу буде ззовні сфери із сферично симетричним розподілом заряду та повним зарядом q.Потенціал точкового поля у речовині:

Illustration

Де ε — діелектрична проникність речовини.

Для вакууму ε = 1, для повітря ε = 1.0005, а для води ε = 80.Існують матеріали із значно більшою діелектричною проникністю, наприклад, діелектрична проникність титанату барію, який використовується в керамічних конденсаторах, буває в інтервалі 1200—10 000.Потенціал безмежної площини із постійною густиною заряду σ (заряд ділянки площею S рівний q = Sσ), якщо вважати φ(0) = 0, при x! = 0:

Illustration

Де x — вісь координат, перпендикулярна до площини.

Напруженість і потенціал точкового заряду, сфери і площини

Illustration

Електроємність

Експерименти та розрахунки показують, що для кожного конкретного провідника, відношення заряду до потенціалу у певній точці залишається постійною.

Illustration

Цю величину називають електроємністю, вона є мірою здатності провідника накопичувати електричний заряд. Величина електроємності залежить від форми та розміру провідника, але практично не залежить від матеріалу провідника. Одиницею електроємності в системі СІ є фарад.1 фарад — це ємність провідника, який змінює потенціал на 1В при зміні заряду на 1Кл.Фарад — дуже велика одиниця. Ємність Землі, як окремого тіла — 700 мікрофарад. За деякими оцінками, ємність своєрідного конденсатора, створеного земною поверхнею та іоносферою — до 1 фарад. Тому, на практиці, використовують дробні одиниці — мілі-, мікро-, нано- та навіть пікофаради.1 мФ = 10-3 Ф, 1 мкФ = 10-6 Ф, 1 нФ = 10-9 Ф , 1 пФ = 10-12 Ф.

Конденсатор

Пристрій, ємність якого є відносно великою, і не залежить від того, які тіла його оточують, називається конденсатором.Типовий конденсатор — це два паралельних провідника, пластини конденсатора, розділені діелектриком. Такий конденсатор називають плоским. Надалі ми розглядатимемо лише плоскі конденсатори.

Illustration

Якщо віддаль між пластинами конденсатора набагато менша за їхній розмір, то електроємність конденсатора буде залежати лише від віддалі між ними, їх площі та діелектричної проникності діелектрика.Потенціал між двома пластинами — сума потенціалів кожної із них.Зазвичай, заряд пластин конденсатора рівний за модулем та протилежний за знаком, тобто в цілому конденсатор є електрично нейтральним.Якщо взяти потенціал на одній з пластин за нуль, то потенціал в проміжку між пластинами буде:

Illustration

Де ε — діелектрична проникність діелектрика.

Напруженість і потенціал точкового заряду, сфери і площини

Illustration

Ємність конденсатора:

Illustration

Де S — площа кожної із обкладинок, d — віддаль між обкладинками.

Наявність діелектрика збільшує ємність конденсатора завдяки тому, що він, поляризуючись під дією електричного поля, зменшує його потенціал між обкладками.

Illustration

Різновиди конденсаторів

В першу чергу, конденсатори відрізняються ємністю.Її, зазвичай, вказують на корпусі, якщо корпус маленький — за допомогою кодів.Для порівняння ємностей конденсаторів та акумуляторів, її можна записати в ампер-годинах: A·год = (1/3600)·В·Ф.Наступною важливою характеристикою є напруга пробою — за більших напруг діелектрик конденсатора буде пробито, він почне проводити струм, а конденсатор вийде з ладу.На практиці важливішою є інша характеристика — номінальна напруга.Це така напруга, при якій конденсатор може працювати тривалий час без втрат характеристик.

Illustration

Номінальна напруга часто вказується на корпусі конденсатора.

Зазвичай, конденсатори із більшою ємністю розраховані на менші напруги, так як один із способів збільшити ємність — зменшити віддаль між обкладинками.Жоден конденсатор не є ідеальним. Реальний конденсатор характеризується паразитними опорами та індуктивностями, тепловим коефіцієнтом ємності тощо. Усі ці показники важливо враховувати під час проектування професійних електроприладів.

Illustration

С — ємність ідеального конденсатора, RL — опір стікання, RESR та LESL— еквівалентні послідовні опір та індуктивність, RDA та CDA — моделюють поглинання в діелектрику

За можливістю конденсаторів змінювати свою ємність, їх поділяють на:— Постійні — не змінюють своєї ємності;— Змінні — їхньою ємністю можна керувати, механічно, електрично (варикапи) чи вона може змінюватися від зміни температури. При чому, керування ємністю відбувається під час номінальної роботи приладу — наприклад, підлаштування частоти в приймачах.— Конденсатори підлаштування — змінні конденсатори, які використовуються для разового чи періодичного налаштування апаратури. Зазвичай, їх діапазон змін малий.

За видом діелектрика розрізняють:— Вакуумні конденсатори (обкладки без діелектрика розташовані у вакуумі);— Конденсатори з газоподібним діелектриком;— Конденсатори з рідким діелектриком;— Конденсатори з твердим неорганічним діелектриком: скляні, слюдяні, керамічні, тонкошарові із неорганічних плівок (К10, К15, К26, К32);— Електролітичні та оксидно-напівпровідникові конденсатори.Як діелектрик у таких конденсаторах використовується шар оксиду металу. Наприклад для оксидно-алюмінієвих конденсаторів (К50) — це Al2O3, а для оксидно-танталових (К51) — Ta2O3.Однією обкладинкою слугує металева фольга (анод), а друга (катод) — це або електроліт (в електролітичних конденсаторах) або шар напівпровідника (в оксидно-напівпровідникових), нанесений безпосередньо на оксидний шар.Анод виготовляється, в залежності від типу конденсатора, з алюмінієвої, ніобієвої чи танталової фольги.Такі конденсатори відрізняються від інших типів перш за все своєю великою питомою ємністю, але здатні працювати при відносно низьких напругах і мають значні діелектричні втрати.Від виду діелектрика конденсаторів сильно залежать їх експлуатаційні параметри: величина згаданих вище неідеальностей, розмір, деградація з часом, коливання ємності із зміною температури та вологості тощо.Зокрема, електролітичні конденсатори часто, хоч і не завжди, полярні — на їх анод можна подавати лише позитивний потенціал

Енергія конденсатора

Заряджений конденсатор зберігає певну енергію. Щоб знайти її, розглянемо розряджання конденсатора, обкладки якого з’єднали ззовні.Перенесення заряду Δq виконуватиме роботу:

Illustration

Або, врахувавши, що U теж залежить від заряду:

Illustration
Illustration

Підсумувавши для всіх значень від початкового заряду обкладки Q до 0, іншими словами, проінтегрувавши цей вираз, отримаємо:

Illustration

Енергії типових електролітичних конденсаторів, ємністю десятки мікрофарад та заряджених до напруги 5—12 В, недостатньо, щоб провести експеримент, описаний у підручниках — засвітити лампочку. Однак, її достатньо, щоб засвітити світлодіод.

Паралельне та послідовне з’єднання конденсаторів

При паралельному з’єднанні ємності конденсаторів додаються:

Illustration
Illustration

При послідовному з’єднанні ємність можна знайти як:

Illustration
Illustration

В гідродинамічній аналогії, конденсатор — це гумова перепона в трубі.

Позначення конденсаторів

Illustration

Конденсатор постійної ємності
Поляризований конденсатор
Діелектричний конденсатор
Неполярний діелектричний конденсатор
Конденсатор змінної ємності
Підлаштувальний конденсатор змінної ємності

Заряджання та розряджання конденсатора

Розряджання чи заряджання конденсатора описують диференційні рівняння. Потреба в них виникає через те, що напруга в колі залежить від заряду конденсатора, а заряд змінюється із часом.Для простих схем це рівняння легко розв’язується, а розв’язок буде простим.Нехай конденсатор розряджається у такому колі:

Illustration

Струм розряду конденсатора повинен бути рівним струму, що проходить через резистор:

Illustration

Врахувавши, що q = CU, отримуємо:

Illustration

Його розв’язок:

Illustration

Де t — час, U0 — початкова напруга в момент t = 0, С — ємність конденсатора, R — опір резистора.
Величину RC називають постійною сталою RC-ланки. Це час, за який напруга зменшиться приблизно в e ≈ 2,7 раз.Наприклад, для конденсатора, ємністю 10 мкФ, який розряджається через резистор опором 100 кОм, напруга спаде з 5 В до 1.85 В — в e раз, за 1 секунду. Вдвічі — приблизно за 0.7 с.

Illustration

Розглянемо також заряджання конденсатора у такому колі:

Illustration

Аналогічним способом можна отримати залежність напруги від часу:

Illustration

До прикладу, при зарядці конденсатора електроємністю 10 мкФ, напругою U0 = 5 В, через резистор опором 100 кОм, протягом однієї секунди, напруга на конденсаторі складатиме приблизно 3.2 В.

Illustration

ХІД РОБОТИ З НАБОРОМ AMPERIA

1.

Illustration
Illustration

Складіть схему. Встановіть напругу 5 В та зарядіть конденсатор.

2.

Illustration
Illustration

Швидко відключіть конденсатор від джерела струму та підключіть його до світлодіода, спостерігаючи у цей час за світлодіодом.

3.

Illustration
Illustration

Схема для кількісного дослідження розряджання конденсатора.

4.

Illustration
Illustration

Схема для дослідження паралельного з'єднання конденсаторів.

Illustration
Illustration

Схема для дослідження послідовного з'єднання конденсаторів.

5.

Illustration
Illustration

Схема для дослідження саморозряджання конденсатора.

6.

Illustration
Illustration

Схема для дослідження струму розряджання конденсатора.

7.

Illustration
Illustration

Схема для дослідження струму розряджання конденсатора.

Зверніть увагу!Приклади зібраних електричних кіл з використанням компонентів EdPro Amperia та показники на приладах у цьому розділі надані лише в якості ілюстрації, а не як критерій правильності виконання експерименту. Може бути декілька правильних способів зібрати електричне коло за схемою (з перестановками елементів кола, різними варіантами підключення магнітних з'єднань провідників тощо).Рекомендуємо давати учням лише формальну постановку задачі та можливість знайти власний варіант її практичного розв'язку.

Illustration

Найпростіше електричне коло

Illustration

Провідники та діелектрики

Illustration

Залежність сили струму від напруги на ділянці кола та від опору цієї ділянки. Закон Ома для ділянки кола постійного струму

Illustration

Вимірювання опору провідника за допомогою вольтметра та амперметра

Illustration

Гальванічний елемент

Illustration

Послідовне з’єднання провідників

Illustration

Паралельне з'єднання провідників

Illustration

Залежність опору від матеріалу, довжини та площі перерізу провідника

Illustration

Взаємодія електромагніту з постійним магнітом

Illustration

Електромагнітна індукція

Illustration

Явище самоіндукції

Illustration

Вимірювання ЕРС і внутрішнього опору джерела струму

Illustration

Дослід Ерстеда з магнітною стрілкою

Illustration

Принцип дії трансформатора

Illustration

Вольт-амперна характеристика напівпровідникового діода

Illustration

Конденсатор. Збереження електричної енергії, заряджання та розряджання конденсатора